Чумацтво

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Чумацтво, -ва, с. 1) Чумачество. Рудч. Чп. 220. Ходив чоловік у чумацтво. Мнж. 95. Ой хортуно небого, послужи мені немного: служила в чумацтві, служила в бурлацтві, послужи ще й у хазяйстві. Чуб. V. 524. 2) Соб. Чумаки. От вам, панове чумаство, на могорич. О. 1861. X. 23.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Збірн. до чумак 1; чумаки. Поки, каша укипить, от чумацтво і розказує усяк, де хто ходив, що чував і що видав (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 229); Ревнули сірі воли, до гробу йдучи за своїм господарем, рушило й чумацтво за возом — останню послугу дати, вірному товаришу... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 182). 2. Чумацький промисел; чумакування. Нас було три брати; я — найменший, хлопчиком після батька остався. Середній одруживсь і покинув чумацтво (Марко Вовчок, I, 1955, 37); Братові було вже вісімнадцять років, як він умер, з Криму йдучи. І з того часу батько покинув чумацтво (Борис Грінченко, I, 1963, 314); У XVIII ст. на Україні дуже поширилось чумацтво — торгово-візницький промисел (Історія УРСР, I, 1953, 348).


ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ЧУМАЦТВО — традиційний торговельно-візницький промисел, поширений в Україні у пізньосередньовічний та ранньомодерний час. Полягав у доставці вантажів (солі, риби, збіжжя, ін. товарів) з метою продажу на великі відстані з використанням возів, запряжених волами. Для захисту екон. інтересів, життя і майна в дорозі самостійні господарі-власники об’єднувалися у професійні громади — валки. Ч. відігравало важливу роль у розвитку екон. зв’язків між укр. землями до серед. 19 ст. — часу появи залізниць та парового судноплавства. Як релікт проіснувало до поч. 20 ст.

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Чума́цтво, чумакува́ння — купецький, торговельно-візницький промисел українців на землях Великого Степу від 15 століття до середини 19 століття. Чумаки є правонаступниками і продовжувачами купецьких торгових традицій Заходу і Сходу, Європи і Великого Степу, Київської Русі і Монгольської імперії.

Ілюстрації

Чумацтво.jpg Чумацтво1.jpg Чумацтво2.jpg Чумацтво3.jpg

Медіа

Див. також

Все про чумацтво

Факти про чумацтвро

Хто такі чумаки та чим вони займалися – знають усі, проте одиниці можуть сказати про них щось більше. Ми незаслужено забули унікальний і споконвічно український промисел, котрий століттями формувався на нашій землі й став своєрідною автономією з власними законами, ієрархією влади, фольклором тощо. Дана, говорячи сучасною мовою, субкультура завжди перебувала в тіні козаків, захоплюючі легенди про яких і нині вражають свідомість їх нащадків-хлопчаків. Не маю нічого проти культу козака, лише хочу пролити трохи світла на кремезну чумацьку постать. Аби не бути нудним, пропоную ознайомитись із кількома цікавими фактами, які, можливо, заохотять читача до подальшого вивчення теми.

1. Чумаки породили козацтво

Складність їхньої праці полягала в тому, що вони не просто перевозили товар на відстані тисяч кілометрів, а й захищали його від численних розбійників (лугарів). Напади останніх були справою частою, і це розвило в чумака відчуття воїна не в меншій мірі, ніж торгівця. Саме зі старих чумаків сформувався стержень козацтва як класу.

2. Чумаки були дипломатами

Вони укладали міждержавні економічні угоди незалежно від військово-політичної ситуації земель, на яких здійснювали свою діяльність. Це дозволяло чумакам не боятися армій сусідів, із якими постійно точилися війни, а стабільно займатися своєю справою та відкривати для себе нові ринки збуту й імпорту.

3. Влада підтримувала чумацтво

У Катеринославі 1788 року Потьомкіним був організований «обоз» (близько трьох тисяч чотириволових фур, понад тисяча волів та півтори тисячі погоничів) для постачання стотисячної армії, що тримала в облозі Очаків. До нього ввійшли здебільшого мешканці Єлисаветградщини, оскільки саме там був один із найбільших осередків чумацтва.

4. Промисел назвали від хвороби

У часи існування чумаків Європа була накрита епідемією чуми. Чумаки, аби не занести вірус в Україну, з ніг до голови вимазувалися дьогтем. За однією з версій, слово «чумак» пішло саме від візуальної схожості темних постатей з образом недуги, котру зображали як стару жінку в чорному вбранні.

5. Чумаки заклали сучасні дороги

Майже всі шляхи загальноукраїнського значення сьогодні – засновані саме чумаками. Коли нашу територію вкривали безкраї степи, більшість доріг виключно з’єднували між собою найближчі села. Чумакам було не вигідно втрачати час, подорожуючи поселеннями, і вони прокладали власні маршрути, прив’язуючись лише до річок (задля орієнтації на місцевості та постійного доступу до прісної води).