Чук

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Чук, чуки́, меж. отъ гл. чукати, употребл, при подбрасываніи дѣтей. Грин. III. 553. Ой чук поберемся та будем панувати, ти будеш свині пасти, а я заганяти. Ном. № 12527. Чукичуки до мачухи. Макс.