Чудачка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Чудачка, -ки, ж. Чудачка. Чудачка! як умерла, то й ногами не дриґає. Ном. № 8308.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. ЧУДА́ЧКА, и, жін. Жіночий рід до чудак. [Тон я:] Справді, чудачка ви, Галю. Варто було через це хвилюватись(Іван Кочерга, II, 1956, 454); Марко хотів шугнути крізь натовп, але раптом перед ним стала дівчина, чудачка з синіми очима (Іван Микитенко, II, 1957, 426).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Чудачка, -ки, ж. Чудачка. Чудачка! як умерла, то й ногами не дриґає.Ном. № 8308.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

чудачка — чудовка, сумасбродка, проказница, чудительница, оригиналка, дивачка, куролесница, чудодейка, шутница, причудница, затейница, забавница, женщина, чудиха Словарь русских синонимов. чудачка сущ. • оригиналка • сумасбродка • чудачина • чудила Сл … Словарь синонимов ЧУДАЧКА — ЧУДАЧКА, чудачки (разг.). женск. к чудак. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова чудачка — ЧУДАК, а, м. Странный, чудной человек. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова Чудачка — ж. жен. к сущ. чудак Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковыйсловарь русского языка Ефремовой чудачка — чудачка, чудачки, чудачки, чудачек, чудачке, чудачкам, чудачку, чудачек, чудачкой, чудачкою, чудачками, чудачке, чудачках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формыслов

Ілюстрації

x140px x140px x140px

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

[адреса посилання]