Чтець

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Чтець, четця, м. 1) Чтецъ. 2) Читатель. Не против вас говорю, четці мої любі. Федьк.

Ілюстрації

Photujyht543546e5rtuioijhesdfvjhbgbvkjb jgcrdyfjytuyjoicon.jpg Photujyht5435hjyrh68kjuhg5rt46e5rtuioijhesdfvjhbgbvkjb jgcrdyfjytuyjoicon.jpg Photujyht543546e5rtvfjhunbfuioijhesdfvjhbgbvkjb jgcrdyfjytuyjoicon.jpg

Медіа

Джерела та література

  • Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 473.

Зовнішні посилання