Чортяка

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Чортяка, -ки, м. Ув. отъ чорт. Орудує ними, як чортяка грішними душами. Ном. № 1083. Так у пеклі росходився, що всіх чортяк порозганяв. Котл. Ен. III. 17. ЧОРТЯКА, и, чол. і жін., розм. Те саме, що чорт 1—4. А Геркулес як увалився, То так у пеклі розходився, Що всіх чортяк порозганяв (Іван Котляревський, I, 1952, 121); — Молибога прибігав аж двічі, — зашепотіла стара, по-лисячому озираючись на двері. — Чи не про отамана вісті в нього? Та нічого мені не сказав, старий чортяка (Іван Микитенко, II, 1957, 283); * У порівняннях. — Де ти, як та чортяка, убрався в павутиння? (Панас Мирний, I, 1954, 338).


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Images.jpg Jak-chert-parubka-jeniv-300x297.png Комлоший Чорт.jpg Ya-poznayu-son-k-chemu-snitsya-chert.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання