Чля

Чля нар. Прилично. Що кому чля. Ном. № 13912.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

«Словник української мови» ПРИСТОЙНО. Присл. до пристойний. [Панна:] Пане отамане! Накажіть отим своїм гайдамакам, щоб вони з панною поводилися пристойно! (Степан Васильченко, III, 1960, 188); Кімната власного будинку Трохима Корчака в одному з міст західних областей України. Прибрана вона небагато, але дуже пристойно (Вадим Собко, П'єси, 1958, 255); Як на чужоземця українською мовою Петушек говорив цілком пристойно, лише своєрідно інтонував речення (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 19); — Уявіть, малює він досить пристойно (Михайло Стельмах, I, 1962, 267); // у знач. присудк. сл. — А Сомко знаєте який? Зараз загориться, як порох. «Пане гетьмане, — до Юруся, — старого пса не пристойно мішати в нашу компанію...» (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 58); — Може, це не зовсім пристойно звертатись з просьбою до незнайомої людини... — Цю незручність легко усунути... Давайте познайомимось... (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 39).

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 41.