Чикнути

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Чикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чикати. Візьмуть, чикнуть ножем пальця. Драг. 2.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

•ЧИКНУ́ТИ, ну, неш, перех. і неперех., розм. Однокр. до чикати. Роман не зоглядівся, як Соломія чикнула ножицями, одтяла йому.. бурці з одного боку, а потім одшматувала клапоть русявої бороди (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 393); — Дозволь чикнути собі на пам'ять оцей гарненький локон... (Олесь Гончар, II, 1959, 93); — Піймаємо ту птаху в садку та й ... — промовила цариця і чикнула себе пальцем по шиї (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 27). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 322.

Ілюстрації

Чикнути 555.jpg Чикнути 565.jpg Чикнути 567.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання