Чехун Анастасія Валеріївна

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

1. Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ Навчання з використанням інноваційних технологій якісно перевищує класичну освіту. Воно інтегрує процеси, які не можна об’єднувати в межах класичної освіти. Сучасне суспільство характеризується швидкими змінами в усіх сферах життя, що особливо впливає на розвиток інформаційного, зокрема й освітянського простору. Освітня сфера, яка є основоположницею формування світогляду, духовного становлення особистості, зазнає значних трансформаційних процесів. Простір, де стикаються нові цінності й технології, нові стилі життя, вимагає нових, сучасних освітніх підходів. Гуманізація освіти, її орієнтація на розкриття особистісного потенціалу зумовили виникнення й удосконалення нових освітніх технологій.Тому вимогою сьогодення стає апробація й упровадження інноваційних освітніх технологій у навчально-виховний процес. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року визначає запровадження освітніх інновацій як один із пріоритетних напрямів державної політики в освітній сфері. В умовах інформаційного суспільства традиційне навчання поступово втрачає свій сенс. Величезний потік інформації, яка старіє швидше, ніж учень закінчує школу, вже не можливо вмістити до шкільної програми. Втрачає сенс необхідність перенавантажувати пам’ять дитини додатковими знаннями, необхідно навчати дитину знаходити їх і користуватися ними. Тому дієвим інструментом поліпшення якості освіти визначають застосування компетентнісного підходу до освіти, який на перше місце ставить не поінформованість учня, а вміння на основі знань розв’язувати проблеми, які виникають у різних ситуаціях. Щоб навчити цього дітей, потрібно змінити технологію навчального процесу. Перед сучасною школою дедалі гостріше постає завдання адаптації учнів до життя в інформаційному суспільстві шляхом формування відповідних компетентностей у процесі навчання. Щоб стати людиною ХХІ століття, сучасному учневі необхідно не лише оволодіти базовими комп’ютерними навичками, але й навчитися збирати та аналізувати інформацію, синтезувати нові знання, ефективно співпрацювати з людьми різних культур. Необхідно підвищувати мотивацію до навчання учнів і залучати їх до самостійної (індивідуальної чи групової) дослідницької роботи на базі комплексного використання інноваційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) із метою підвищення якості навчання учнів. Якщо за класно-урочною системою організація процесу навчання зазвичай проходить за схемою «вчитель – підручник – учень», то в умовах сучасного інформаційного суспільства змінено методику традиційного навчання: вона зорієнтована на застосування комп’ютерних технологій і вносить докорінні зміни в стійку динамічну систему «учитель – учень», замінюючи її на систему «учитель – комп’ютер – учень», або «учень – комп’ютер – учень», або «учень – комп’ютер». Нова схема надає широкі можливості. Комп’ютерні технології відіграють нову роль у навчанні й викладанні, урізноманітнюють навчальний процес, дозволяють учням співпрацювати з носієм інформації, здійснювати вибір інформації, темп подання, компонувати матеріал і бути активними учасниками процесу навчання. Учитель перестає бути джерелом інформації. Він виступає посередником, фасилітатором. Учителі школи використовують готові програмні педагогічні засоби, власні презентації, електронні проекти, забезпечуючи мультимедійний супровід на уроках математики, фізики, хімії, образотворчого мистецтва, художньої культури, географії, біології, музичного мистецтва, української мови та літератури, світової літератури, англійської мови, історії. Кожен із застосовуванихінформаційнихкомпонентів має власні засоби й дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесунавчання. Це дає можливість не лише вивчати світ за допомогою текстів і зображень, а й створити активне кероване комунікативне середовище, у якому здійснюємо навчальний процес. Використання електронних засобів навчання дає вчителям необмежену творчу свободу. Вони можуть самостійно обирати план проведення уроку, добирати додаткові матеріали до уроку, складати контрольні роботи, тести, розробляти завдання для здійснення як індивідуального, так і диференційованого підходів до учнів.

2. ІК- компетентності вчителів, вихователів закладу ІК-компетентність вихователя дошкільного закладу може бути охарактеризована наступними показниками: • наявністю загальних уявлень про ІКТ; • сформованістю навичок користувача, що передбачає набуття основних навиків роботи на персональному комп’ютері без застосування мережі Інтернет (використання графічного і текстового редакторів MS Word, електронними таблицями MS Excel, презентаційних інструментів MS PowerPoint та інструментів для створення і обробки мультимедійних файлів; • володінням Інтернет-сервісами та технологіями (електронною поштою, пошуковими сервісами тощо), використання соціальних сітей для професійного розвитку; • наявністю уявлень про існуючі електронні освітні ресурси, експертну оцінку їх психолого-педагогічної значимості; • уміннями усвідомленого використання різних електронних засобів в навчально-виховному процесі дошкільного закладу, володінням методичними прийомами їх застосування; • вмінням забезпечити безпеку і здоров’я дітей під час використання Отже, розвиток ІК-компетентності вихователя дошкільного закладу позитивно впливатиме на його професійний рівень та сприятиме підвищенню ефективності навчально-виховного процесу в дошкільному закладі.


    4.Моніторинг та оцінювання освітньо-інформаційного середовища Університету Грінченка 
1. Корпоративна електронна пошта для всіх викладачів та студентів в зручному системному аккаунті Google. Створити та користуватися поштою дуже легко. Пошта зручна тим , що студенти вчасно отримують всю необхідну інформацію.
2.  Е-навчанням Moodle. Зручна система , де знаходяться електронні курси для кожної академічної групи, з можливістю персоніфікації кожного студента, чатами та форумами для ефективної співпраці, журналом оцінок, та іншим контентом 
3. Інституційний репозиторій, є засобом для накопичення та поширення інтелектуального здобутку науковців університету. Студент має можливість у будь-який час опрацювати потрібну інформацію. 

4. Е-бібліотека. Єдиний бібліотечний фонд якого становить близько 349 тис. одиниць книжкової продукції, авторефератів дисертацій, монографій, підручників, посібників, матеріалів на електронних носіях. 6. Вікі-портал університету – платформа, призначена для реалізації активної діяльності студентів та викладачів з її наповнення, що сприяє формуванню у майбутніх педагогів умінь самостійно знаходити та аналізувати інформацію, формулювати самості йні альтернативи.