Черевичок

Черевичок, -чка, м. 1) Ум. отъ черевик. Рудч. Ск. I. 16. 2) мн. Раст. а) Orobus vernus L. ЗЮЗО. І. 130. б) Cypripedium Calceolus L. ЗЮЗО. І. 120. в) — Божої матері. Impatiens noli tangere L. ЗЮЗО. І. 125.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачник словник

Черевичок - одн. від черевички.

ЧЕРЕВИ́ЧКИ - Зменш.-пестл. до черевики. — Сама в найми піду, Діток в школу оддам, А червоним черевичкам Таки дам, таки дам! (Тарас Шевченко, I, 1963, 120); В одну мить схопилася я з постелі, опускаючи босі ноженята в теплі сукняні черевички (Панас Мирний, IV, 1955, 346); Дівчина витрусила пісок з черевичка, взулась і рушила далі (Василь Козаченко, Нові Потоки. 1948, 126).

ЧЕРЕВИКИ - вид невисокого взуття перев. на шнурках або ґудзиках. Якби мені черевики, То пішла б я на музики (Тарас Шевченко, II, 1953, 116); На ногах, трохи завеликих для її дрібної постаті, мала [дівчина] шнуровані черевики (Іван Франко, VI, 1951, 162); [Терешко:] І де ти виріс такий? ..Сухий та нелюдяний. Як кажуть, ні до чобота каблук, ні до черевика рант (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 12); У Відні купив собі дешевий плащ.., бриля і літні черевики (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 267).

ЧЕРЕВИЧКИ - однорічна трав'яниста рослина родини жовтцевих, що цвіте фіолетово-синіми, зрідка рожево-блакитними або білувато-жовтими квітами; сокирки. Щипала [Тетяна] на обніжку блакитно-огневі черевички, вибирала з них найкращі й механічно тулила в букетики (Степан Васильченко, II, 1959, 103); Могло б здаватись, що Коцюбинський теж ботанік, коли зображає серед моря квіток жовті черевички, ..чебрець, кашку, звіробій, петрів батіг (Вітчизна, 10, 1963, 143).