Чердак

Чердак, -ка, м. 1) = Чардак. АД. II. 218. На чердак виступає. АД. І. 182. 2) Носъ большой лодки, дуба. Мнж. 179.

Сучасні словники

ЧАРДА́К, а, чол., заст. Палуба судна. На возах незабаром скоїлось таке, як на чардаках на пароходах [пароплавах], коли вони причалять до пристані (Нечуй-Левицький, I, 1956, 574); По Волхову, обминаючи острови, плив корабель — паруси шовкові, чардак муравлений, сходні золоті (Павло Загребельний, Диво, 1968, 401).

Ілюстрації