Чахнути

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ча́хнути, -ну, -неш, прош. в. чах, гл. Чахнуть. Будеш сохнуть, будеш чахнуть, смертоньки бажати. Чуб. V. 422.

Сучасні словники

української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)

ЧАХНУТИ 1. Втрачати сили, здоров'я, ставати чахлим (у 1 знач.). Він і діло робить, і нікому важкого слова не скаже, і богу молиться, тільки знай мовчить та сумує, та чахне, мов свічка тане (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 269); — Занедужала Хведорова жінка, чахла-чахла та і вмерла (Олекса Стороженко, I, 1957, 92); Поклич до світла нас! Поклич до сонця! Там весело — нехай ми тут не чахнем! (Іван Франко, XI, 1952, 298); Всі знають, що Блаженко-старший дуже запопадливий до роботи. Без неї він гине, чахне, як стебло в посуху (Олесь Гончар, III, 1959, 55); // Гаснути, тьмяніти (про вогонь). Поки вогонь наближався.., жінки.. зібрали граблями скошений хліб. Вогонь досяг смуги, незадоволено покрутив хвостом, почав чахнути (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 147); І свічка танула помалу над ним. Тоненький промінь чах і коливавсь, мов жовта цятка (Володимир Сосюра, II, 1958, 379); // перен. Втрачати ясність думки, мислення. [Ханенко:] Гарно, нічого й казати, Вмієш ти слова складати. Грає кров, а розум чахне (Іван Франко, XIII, 1954, 364); // перен. Втрачати силу, могутність; занепадати. Настали світлі часи, перевелися наївні прочани, то й попівські маєтки почали чахнути, мов від сухот. Натомість повернулись обличчям до сонця і до щастя оновлені села (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 74).

Cловник

ЧАХНУТИ 1. В'янути, сохнути, ставати чахлим (у 2 знач.). Як чахне дерево, в якім Черв'як коріння підгризає, Так гордість у душі людській Всі добрі почини викоріняє (Іван Франко, XI, 1952, 323); Поміж гожими сплячими голівками молодих грибків лежали свіжозогнилі трупи небіжчиків, чахнули теж у дрімоті смертельно хворі старці з подірявленим тілом (Петро Козланюк, Мандрівники. 1946, 11). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 284.Коментарі (0) ЧАХНУТИ 3, не, недок. Ставати холодним, холонути. [Пані Люба:] Вечеря давно чахне на, столі, а до неї ніхто й не доторкнувся (Степан Васильченко, III, 1960, 240).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Чахнути, -ну, -неш, прош. в. чах, гл. Чахнуть. Будеш сохнуть, будеш чахнуть, смертоньки бажати.

«Словники України on-line»

ча́хнути 2 – дієслово недоконаного виду

Іноземнісловники

и энциклопедии на Академике

ЧАХНУТИ 1) Втрачати сили, здоров'я, ставати чахлим 2) В'янути, сохнути, ставати чахлим

Ілюстрації

Original.jpeg 0 8dd95 61831797 XL.jpg B8735aa7a2d2.jpg

Медіа

[1]

Цікаві факти

Слово ЧАХНУТИ вікористовується в літературі.

Російською мовою

Там царь-Кащей над златом чахнет... Ирина Лазур Там ступа с Бабою-Ягой Идет, бредет сама собой; Там царь Кащей над златом чахнет; Там русский дух... там Русью пахнет! А.С.Пушкин, "Руслан и Людмила". Більше читайте тут: [2]

Див. також

Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Чаховина

Чахлик