Цідило

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ціди́ло, -ла, с. Кусокъ полотна, сквозь который процѣживаютъ творогъ. Шух. І. 213.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦІДИ́ЛО, а, сер. Те саме, що цідилко. Над посудом по стінах висять сита, цідила, а на осібних клинках пастуше лудіння, зброя (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 101); Як завжди, процідила [Марія] частину молока в глечики, а частину в горщик.. Як завжди, сполоснула цідило й повісила його над плитою (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 292). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 225.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Цідило, -ла, с. Кусокъ полотна, сквозь который процѣживаютъ творогъ. Шух. І. 213.	

Всесвітній словник української мови

Цідило - іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ціди́ло ціди́ла
родовий ціди́ла ціди́л
давальний ціди́лу ціди́лам
знахідний ціди́ло ціди́ла
орудний ціди́лом ціди́лами
місцевий на/у ціди́лі на/у ціди́лах
кличний ціди́ло* ціди́ла*

Словник синонімів

ЦІДИ́ЛКО (пристрій для проціджування молока тощо), ЦІДИ́ЛКА, ЦІДИ́ЛО, ЦІДИ́ЛОКрозм., ЦІДИ́ЛЬНИКрозм., ЦІДИ́ЛЬЦЕрозм.- Ой, Саво, що з тобою? - не відкладаючи цідилки з рук, стріла вона його в своїй хаті (Д. Бедзик); Над посудом по стінах висять сита, цідила (Г. Хоткевич); Ганна Федорівна, не кваплячись, підняла з долівки цідилок, сполоснула його під умивальником (С. Добровольський); По тих кілках лізуть до неба кручені паничі і в усі пори року сушаться глечики, цідильники та горщики (В. Логвиненко).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Цідило

   -ла, ж. Пн.
   1. Торба на книжки (цідиля - ласкаве знач.).
   2. Цідилко; посуд для проціджування молока.

Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.

Ілюстрації

Цідило.jpg Цідило1.jpg Цідило2.jpg Цідило3.jpg

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Цідити