Цівкати

Цівкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о птицѣ білогруд, Cinclus agnaticus). Шух. І. 23.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

ЦІВКАТИ, ає, недок., розм. Видавати звуки «ців-ців» (про горобців та деяких інших птахів). Тут же поруч, в тісному курнику, виплетеному з рідкої дротяної сітки — кури: стара квочка і малі курчата. Копошаться в піску, цівкають (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 37).

Ілюстрації

Див. також

Щебетати

Пташка

Пташеня

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 224.