Цокувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Цокувати, -кую, -єш, гл. 1) Изумляться, остолбенѣвать. Вх. Уг. 274. 2) Цоку́ють ко́ні. Лошади не хотять везти. Вх. Уг. 274.