Цибух

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Цибух, -ха, м. 1) Чубукъ. Згубив люльку і цибух. Грин. ІІІ. 288. 2) Черенокъ винограда, чубукъ. Цибух одбиває. Виноградный чубукъ даетъ ростки. Херс. Ум. Цибушо́к. Шух. І. 284.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЦИ́БУХ, а, чол.

1. Те саме, що чубук 1. Він довго копирсається дротиною в своєму цибухові, заглядаючи всередину люльки (Леонід Смілянський, Пов. і опов., 1949, 215); // Люлька для куріння. Іван сів, добув з кишені капшук і напихає тютюном цибух (Ярослав Галан, I, 1960, 518); Підіпер низький одвірок раменами, спрагло смокче самосад із цибуха дядько Степан (Літературна Україна, 4.III 1969, 2); // Не заповнена тютюном частина цигарки; гільза. Антосьо лиш погукує на менших: «бігай до міста! та бігай». І цибухів накупив, і тютюну (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 126); У Сироти картузик з вузьким козирком набакир, до нижньої губи приліпив цигарку.. Він мовчить, іноді потягне цибуха, посмакує димом... (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 254); // Те саме, що цигарка. Боженко скрутив цибуха з міцної махорки (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 438).

2. Здерев'янілий живець виноградної лози, який використовують для вегетативного розмноження винограду.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання