Цибок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Цибок, цибук, -бка, м. Стебель лука (стрѣлка). Як пересхне цибуля зімою та посадити, то у цибки піде. Лебед. у.
Зміст
Сучасні словники
Цибок - стебло цибулі, висадженої на насіння; стрілка, безлисте тонке стебло рослини з суцвіттям угорі; ЦИБУ́К розм.,ЦИБО́К розм. (стрілка цибулі). Озима пшениця, густа та листата, стеблина в стеблину, з набубнявілими вже стрілками, готова скоро заколоситися, котилася вдалечінь до далекого обрію (Г. Коцюба). По невеличких огородах.. дерлися угору цибульні цибки (Мирний, IV, 1955, 205); Як пересхне цибуля зімою та посадити, то у цибки піде..
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 206.
