Царівниця

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Царівниця, -ці, ж. = Цариця. Як ударив Байда з лука та царя між уха, а царівницю да у потилицю. Грин. ІІІ. 584.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. ЦАРИ́ЦЯ, і, жін. 1. Жіночий рід до цар 1, 2. Після великої зими, За Катерини за цариці, Москаль ту викопав криницю (Тарас Шевченко, II, 1963, 267); Красивий, спритний і хтивий лакуза [Стадницький] за ревну службу був пожалуваний самою царицею патентом на чин сухопутного прапорщика (Михайло Стельмах, I, 1962, 15); — Се ти, єдиная моя? Се ти, моя царице? З-за моря приплила сюди, кохана чарівнице? (Леся Українка, I, 1951, 412); Настала вона, ніч-краса, цариця дум і настроїв, море німої журби і самітніх зітхань (Гнат Хоткевич, I, 1966, 90); Ліворуч — місяць сплів мережку І застилає нею стежку, Мов зараз буде в млі ясній Цариця ночі йти по ній (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 251); [Ліда:] Це надзвичайно. Цариця музики [скрипка] служить для вправ хірурга (Олександр Корнійчук, I, 1955, 99); * У порівняннях. — Ми тобі залишаємо аж десять десятин твоєї ранньої землі. Хіба тобі ще більше треба для трьох душ? Чи тобі вже треба, як цариці, їсти не прості, а золоті галушки? (Михайло Стельмах, II, 1962, 120). ♦ Матушка-цариця; Матінка-цариця — шанобливе називання підлеглими цариці, яке набрало також іронічного відтінку. Од матушки-цариці, Таки із самої столиці, Прийшов указ лоби голить (Тарас Шевченко, II, 1963, 272); — Я ще змалку і його [Распутіна], і матушку-царицю, що до нього приїжджала, натуральною контрою вважав (Олесь Гончар, II, 1959, 305); Цариця небесна див. небесний; Цариця полів: а) про піхоту. — Як-не-як, а вони все-таки в машинах, не те, що ми, гола піхота, цариця полів!.. (Олесь Гончар, III, 1959, 427); б) коса в руках вправного косаря. У Минківці царицею полів була коса.. Косив нею мій батько артистично (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 77). 2. Дружина царя (у 1 знач.). Справді, то була княгиня, Іудейськая цариця, Ірода прекрасна жінка (Леся Українка, IV, 1954, 174); Як заграв він, як заграв, — ціле царство підняв. Взявся в боки цар, цариця — аж ніяково дивиться (Павло Тичина, I, 1957, 146). 3. рідко. Бджолина матка.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Цариця, -ці, ж. Царица. Рудч. Ск. І. 81, 86.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЦАРИ́ЦЯ, і, ж. 1. Жін. до цар 1, 2. Після великої зими, За Катерини за цариці, Москаль ту викопав криницю (Шевч., II, 1963, 267); Красивий, спритний і хтивий лакуза [Стадницький] за ревну службу був пожалуваний самою царицею патентом на чин сухопутного прапорщика (Стельмах, І, 1962, 15); — Се ти, єдиная моя? Се ти, моя царице? З-за моря приплила сюди, кохана чарівнице? (Л. Укр., І, 1951, 412); Настала вона, ніч-краса, цариця дум і настроїв, море німої журби і самітніх зітхань (Хотк., І, 1966, 90); Ліворуч — місяць сплів мережку І застилає нею стежку, Мов зараз буде в млі ясній Цариця ночі йти по ній(Олесь, Вибр., 1958, 251); [Ліда:] Це надзвичайно. Цариця музики [скрипка] служить для вправ хірурга (Корн., І, 1955, 99); *У порівн. — Ми тобі залишаємо аж десять десятин твоєї ранньої землі. Хіба тобі ще більше треба для трьох душ? Чи тобі вже треба, як цариці, їсти не прості, а золоті галушки? (Стельмах, II, 1962,120). &́9671; Ма́тушка-цари́ця; Ма́тінка-цари́ця — шанобливе називання підлеглими цариці, яке набрало також іронічного відтінку. Од матушки-цариці, Таки із самої столиці, Прийшов указ лоби голить(Шевч., II, 1963, 272); — Я ще змалку і його [Распутіна], і матушку-царицю, що до нього приїжджала, натуральною контрою вважав (Гончар, II, 1959, 305); Цари́ця небе́сна див. небе́сний; Цари́ця полі́в:а) про піхоту. — Як-не-як, а вони все-таки в машинах, не те, що ми, гола піхота, цариця полів!..(Гончар, III, 1959, 427); б) коса в руках вправного косаря. У Минківці царицею полів була коса.. Косив нею мій батько артистично (Минко, Моя Минківка, 1962, 77). 2. Дружина царя (у 1 знач.). Справді, то була княгиня, Іудейськая цариця, Ірода прекрасна жінка (Л. Укр., IV, 1954, 174); Як заграв він, як заграв,— ціле царство підняв. Взявся в боки цар, цариця — аж ніяково дивиться (Тич., І, 1957, 146). 3. рідко. Бджолина матка.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

цариця -і, ж. 1) Жін. до цар 1), 2). 2) Дружина царя (у 1 знач.). 3) рідко. Бджолина матка.

Ілюстрації

Царівниця1.jpg Царівниця2.jpg Царівниця3.jpeg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

[1]