Цапок

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Цапок, -пка, м. 1) Ум. отъ цап. Козликъ, козленокъ. Шух. І. 211. Бігла кізонька льодком, льодком, а за нею цапок слідком, слідком. Грин. ІІІ. 553. 2) Волъ такой же, какъ и орел (см.), но съ меньшими рогами. КС. 1898. VII. 45. 3) = Обіручний столець. Вх. Лем. 441. См. Обіручний.

Словник української мови

ЦАПОК, пка, чол. Зменш.-пестл. до цап. Та й засіяв лан цапок Для цапихи і діток (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 43); // Козеня-самець. З одного берега йде до річки білий цапок, а з другого берега підходить чорний цапок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 468). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 180.

Іноземні словники

Російсько-українські словники

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Обіручний, -а, -е. На двѣ, обѣ руки. Угор. — столець. Верстакъ для строганія. Части: головач — доска, которая придерживаетъ, цапок — доска, которая подкладывается. Вх. Лем. 441. Цап, -па, м. 1) Козелъ. Ном. № 13428. Військового цапа за хвіст скубни, от тобі і рукавиця. Ном. № 959. 2) Родъ игры, чехарда. Грати в цапи. 3) Цапа стати. Стать на дыбы. Ном. № 3393. Ум. Цапок, цапочок, ласк. цапусенька. Ув. Цап’юга. А кізонька в ополонку, а цапочок за головку. Грин. ІІІ. 553.

Цапок, -пка, м. 1) Ум. отъ цап. Козликъ, козленокъ. Шух. І. 211. Бігла кізонька льодком, льодком, а за нею цапок слідком, слідком. Грин. ІІІ. 553. 2) Волъ такой же, какъ и орел (см.), но съ меньшими рогами. КС. 1898. VII. 45. 3) = Обіручний столець. Вх. Лем. 441. См. Обіручний.



[1] Цапок, -пка, м. 1) Ум. отъ цап. Козликъ, козленокъ. Шух. І. 211. Бігла кізонька льодком, льодком, а за нею цапок слідком, слідком. Грин. ІІІ. 553. 2) Волъ такой же, какъ и орел (Cм.), но съ меньшими рогами. КС. 1898. VII. 45. 3) = обіручний столець. Вх. Лем. 441. Cм. обіручний.

Ілюстрації

Цапок 01.jpg Цапок 02.jpg