Хур-хур
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Хур-хур, меж., выражающее шумъ отъ крыльевъ. Летів горобець через хлівець, та все вгору хурхур! Ном., стр. 299, № 303.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХУР-ХУР, виг., розм. Звуконаслідування, що означає шум пташиних крил. Летів горобець через хлівець та все вгору — хур-хур (Український дитячий фольклор, 1962, 182).
Ілюстрації
|
|
|
