Ху!
Ху! меж. 1) Выражаетъ дуновеніе ртомъ. Він духнув, не встає; він удруге: ху! не встає. Драг. 128. 2) Фу! Ху на його зовсім! Лохв. у.
Зміст
Академічний тлумачний словник
ХУ, виг.
1. Уживається для вираження докору, досади, презирства, огиди і т. ін. Це в тюрмі він? У тюрмі! Так і є. Грати он залізні.. Блощиці он червоніють на них... ху... пороздавлювані (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 90); — Ху, чорт, як недобре вийшло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 477).
2. Уживається для вираження стомленості, знемоги і т. ін. Зупинився мій товариш. — Ху, — каже. — Заморився (Гнат Хоткевич, I, 1966, 168); — Ху-у! заморився! — сказало Віхало і по стовпу почало спускатися на поляну (Панас Мирний, IV, 1955, 303); — Ну, — каже цар, — це й дудка! Ху! Хай йому хріні (Павло Тичина, I, 1957, 146).
3. Уживається для вираження полегшення, задоволення. — Пане підполковнику! — здивовано і радісно скрикнув агент. — Ху! Перелякали ж як мене. Я вже чорті-що подумав (Михайло Стельмах, II, 1962, 81); — Ху-у!.. Як приємно се [одеколон] освіжає! — Потер [Аркадій Петрович] долонею груди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 383); Ху! От і перша гілляка. Тепер уже діло піде швидше (Юрій Смолич, II, 1958, 48).
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
