Хлясь!
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Хлясь! меж., выражающее стеганіе кнутомъ. Коней хлясь да хлясь.
Сучасні словники
ХЛЯСЬ, виг., розм.
1. Звуконаслідування, що означає звук від дзвінких коротких ударів по чому-небудь. Гогіашвілі турнув Чайку просто в клекотливу воду, яка летіла звідусіль, котила каміння, ревла, лютувала, мов справляла відьомський шабаш: «хлясь-хлясь-хлясь! Гу-гу-гу!» (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 347).
2. Уживається як присудок за знач. хляснути. Коней хлясь да хлясь (Словник Грінченка).
Ілюстрації
|
