Хлептати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Хлептати, -пчу, -чеш, гл. = Хлебтати.Не погане море, що собаки хлепчуть. Ном. № 5210. Та ж він хлепче кров людськую, мов собака воду. К. МБ. X. 12.

Сучасні словники

  1. Пити захоплюючи рідину язиком (про тварин), видаючи характерні звуки.

Їжачок принюхався до молока, а тоді похапцем почав хлебтати (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 110)

  1. розм. Жадібно пити великими ковтками, не стримуючи характерні звуки (про людину); пожадливо їсти ложкою рідку страву.

Старий зіп'явся на ноги і, хапаючись руками за кущі, поплівся до річки і довго хлебтав із неї воду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 257)