Хитрити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Хитрити, -рю́, -риш, гл. = Хитрувати. Пан Турн тут на слизьку попав! виляв, хитрив.... Котл. Ен.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ХИТРИТИ, рю, риш, недок. Те саме, що хитрувати. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (Іван Котляревський, I, 1952, 286); Він явно хитрив, цей дебелий, зарослий рудою щетиною дядько, але Таубенфельд ніяк не міг збагнути, що ж він мав справді на думці (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 68); — Слухай, — каже довгохвоста [Сорока] — Загадка моя непроста, Розгадай і не хитри (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 229); «Клопіт!» — думаєте ви, задивляючись, як Яким забігає вперед гнідкові, хитрить його перейняти (Панас Мирний, IV, 1955, 320); «Стиляга» спершу нібито дотримувався правил бою. Потім, після кількох добрих стусанів, розлютувався і почав вимахувати великими шкіряними рукавицями у всі боки. Дуже смішно хитрив, намагаючись обдурити свого противника (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 175); Вони [шаланди] довго сновигають у гавані, як нічні птахи, лавірують, хитрять із вітром і, врешті, як гуси, випливають за хвилеріз (Юрій Яновський, II, 1958, 45).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 65. http://sum.in.ua/p/11/65/1

Зовнішні посилання