Хараман

Хараман, -на, м. Обманщикъ. Вх. Зн. 76. ЕЗ. V. 151. Гнути харамани. Дурачить. ЕЗ. V. 151.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХАРАМА́Н, а, чол., діал. 1. Обман; вигадка. ♦ Гнути (загнути) харамана кому — вигадувати що-небудь; дурити, обманювати когось. Аж ту [тут] пан... — Так і так, панове громада, важна справа.. я тепер такий самий хлоп, як і ви. Знаєте, цісар порівняв нас усіх, тепер нема вже панів... — Ну, просто сказавши, почав нам гнути харамана (Іван Франко, II, 1950, 46); — Розуміється, ви не хочете виявити мені добровільно всю правду, хочете загнути мені харамана і в душі смієтеся з мене (Іван Франко, III, 1950, 236); Крутити (закрутити) харамана кому — обманювати кого-небудь. [Петро:] Крутили вони людям націоналістичного харамана довгі роки, але тепер уже кінець їх пісеньці (Петро Козланюк, Щури.., 1956, 281). 2. Обманщик. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 26.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Хараман, -на, м. Обманщикъ. Вх. Зн. 76. ЕЗ. V. 151. гнути харамани. Дурачить. ЕЗ. V. 151.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Хараман, -а, ч., зах.

1) Обман; вигадка.

2) Обманщик.

3) Гну́ти харама́ни — дурити, ошукувати.

Ілюстрації