Хамів

Хамів, -мова, -ве. Принадлежащій хаму. Хамів сину! Ругательство. Яремо! гершту, хамів сину. Шевч. 132.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХА́МІВ, мова, мове, заст., розм., лайл. Прикм. до хам; належний хамові. — У гласні вибиратимуть і дворяни й мужики.. — Ні! Не діжде, не діжде, хамове кодло! — сердилась старенька пані, ударяючи кулаком об кулак (Панас Мирний, II, 1954, 263). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 16.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Хамів, -мова, -ве Принадлежащій хаму. хамів сину! Ругательство. Яремо! герш-ту, хамів сину. Шевч. 132.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ХА́МІВ, мова, мове, заст., розм., лайл. Прикм. до хам; належний хамові. — У гласні вибиратимуть і дворяни й мужики.. — Ні! Не діжде, не діжде, хамове кодло! — сердилась старенька пані, ударяючи кулаком об кулак (Мирний, II, 1954, 263). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 16.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

ХАМ -а; м.

1. Разг. Бессовестный, наглый человек.

2. В России до 1917 г.: презрительное название крестьянина или простолюдина.

// пох. Ха́мка, -и; ж. Ха́мов, -а, -о. Бранно. Хамово отродье. Хамово племя. ● По имени Хама, сына Ноя, проклятого, согласно библейскому рассказу, отцом за непочтительность.

Ілюстрації

Цікаві факти

Хам (івр. חָם‎, трансліт. Ḥam, латиніз. Ḥām / Ḫām, грец. Χαμ, Cham, араб. حام‎, xam, «гарячий») — молодший син Ноя. Від Хама пішли чорношкірі народи Африки, Австралії, Азії та Америки.