Халазія

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Халазія, -зії, ж. Трепка, взбучка, потасовка. Зевес не дурно похвалявсь: получит добру халазію він видавить з тебе олію. Котл. Ен. І. 29.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХАЛАЗІ́Я, ї, жін., діал. Прочухан. — Зевес не дурно похвалявсь; Получиш добру халазію (Іван Котляревський, I, 1952, 81); Розійшовся чоловік із чортом — і байдуже собі: гуляє по шинках, розходжує з музикою по ярмарках, а чортяка тим часом готує йому добру халазію (Олекса Стороженко, I, 1957, 53). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 13.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Халазія, -зії, ж. Трепка, взбучка, потасовка. Зевес не дурно похвалявсь: получит добру халазію він видавить з тебе олію. Котл. Ен. І. 29.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ХАЛАЗІ́Я, ї, ж., діал. Прочухан. — Зевес не дурно похвалявсь; Получиш добру халазію (Котл., І, 1952, 81); Розійшовся чоловік із чортом — і байдуже собі: гуляє по шинках, розходжує з музикою по ярмарках, а чортяка тим часом готує йому добру халазію (Стор., І, 1957, 53).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

халазія, -і, -ї, ж.

// мед. Халазі́я ка́рдії — стійке розширення кардіального отвору.

// діал. Прочухан.

Ілюстрації

Халазія.png Халазія1.png Халазія2.png

Медіа