Хабарик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Хабарик, -ка, м. Ум. отъ хабарь.

ХАБА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до хаба́р. Ховрах допитує куму. А та йому: —..На мене хтось-то набрехав (Бодай би той добра, не знав!), Що я хабарики лупила… (Гл., Вибр., 1957, 36). 

Ілюстрації

Харик1.jpg Хабарик2.jpg Хабарик3.jpg

Медіа

[1]