Фурчати
Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ФУРЧА́ТИ, чу, чиш, недок., розм. Утворювати одноманітно-деренчливий звук крилами при польоті (про комах). Я прислухався до гудіння жуків, котрі часто фурчали навкруги (Збірник про Кропивницького, 1955, 6); // Швидким польотом, рухом утворювати подібний звук. Неначе велетенський джміль, фурчить веретено (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 787); // Утворювати деренчливий звук при роботі (про механізми). Вузенькі вулички роїлися робітничим людом, по кошарах фурчали млинки, парові машини свистали (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 24). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 656.)
Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 656.)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Іншими мовами
Англ: snort; sniff; spit; pshaw; fuff; harrumph; cackle; chortle
Нім: anfauchen; fauchen; prusten; schnauben; pfauchen
Франц: s'ébrouer; renâcler; renifler
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 656.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 379.
Зовнішні посилання
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/62253-furchaty.html#show_point
