Флюта
Флюта, -ти, ж. Мокрый снѣгъ. Вх. Зн. 75.
Сучасні словники
- -и, ж., зах. Мокрий сніг.
- хлюпа з.укр. [55] [хл'упа] "слякоть"; также: плюта, флюта, хляпа
Академічний тлумачний словник Флю́та
- СЛЯКОТА, и, СЛЯКОТЬ, і, жін., розм., рідко.
1. Те саме, ЩО сльота 1. За туманами, слякотою на село хлинули нові думи (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 145). 2. перен. Про мерзенних, нікчемних, жалюгідних людей. Робітники і селяни нітрохи не заражені сентиментальними ілюзіями панів інтелігентиків, всієї цієї новожизненської та іншої слякоті.. (Ленін, 35, 1973, 190); Рима навіває Голованівському таке: — Ах же, панська ти слякоть, Я навчу тебе плакать (Максим Рильський, III, 1956, 65).
- хляпа (на вулиці) - мокро, йде дощ, мокрий сніг
- хляпати - 1. брискати; 2. йде тихий, рідкий дощ зі снігом
- плюта - сльота (затяжна дощова погода)
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
- [1].
замальовка
Щастя на смак – то яблука і цинамон, Пудра цукрова, посріблена ложка чайна. Вдосвіта кожного вихопить дня цунамі, Але той смак, ми його, повір, не втрачаєм. Все, що набігав, надумав, нажив у світі, - Хляпа, неспокій і зморщечки від утоми – Тане миттєво у теплого дому світлі (Вікна чужі хоч комусь, а таки знайомі). Щастя на смак – єдиних очей цілунки, Тепла кімната, залишена наспіх майка. Наші бокали давно вже розбились лунко, Як же ми досі щастя в руках тримаєм?
- [2],
Нічка-нюкта. Місячна яхта Ряхтить на запещених небесах Відреченка вьольва періщить Кийчастими пальцями вздовж фортекляпу Музицтво зчернечене (гейб розум її потах) Збайстрюченим звуччям Колись захлинеться хляпа. Раз-по-раз темінь Розпанахує пропахлу живицею плахту На ялиниці пугач поскиглює Гучко жухають лилики Відбуваючи гнучку свою вахту (хтось тихцем вже над воду дивиться). Нічка-нюкта. Погрюкує Молоточком антипко-притворко Скільки кому вдарів ще поречено Ряхтить на запещених небесах Місячна яхта Позиркує на неї вьольва звуччям розпеченим.
