Фасочка

Фасочка, -ки, ж. Ум. отъ фаска.

Сучасні словники

Фа́ска — конструктивний елемент у вигляді скошеної частини гострого ребра чи кромки на металевих, дерев'яних та інших виробах.

Призначення фасок

Фаски виконують з метою спрощення складання, правильного заходження мітчиків та плашок при нарізанні різі, запобігання пораненням гострою кромкою при складанні чи використанні деталі, надання вирубу естетичного вигляду тощо. Так, наприклад в машинобудуванні, фаска кріпильного отвору зазвичай має форму конічної поверхні, що зрізує кромку, утворену торцевою поверхнею і власне циліндричною поверхнею отвору. Кут скосу фаски вибирається виходячи з конструктивних цілей, але найчастіше встановлюється рівним 45°. При посадці з натягом рекомендований кут скосу на валу і втулці становить 10°. Фаска (оброблення кромок) у зварювальній справі служить для створення зварювальної ванни між двома товстими металевими листами, таким чином дозволяючи обійти обмеження максимальної товщини області проварювання, і зварити ці листи з утворенням якісного з'єднання. Кут і форма поверхні фаски вибирається з ряду технологічних і конструктивних параметрів, найчастіше застосовуються фаски з криволінійною поверхнею.

Ілюстрації