Ущипнути

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. УЩИПНУТИ (ВЩИПНУТИ), ну, неш, док., перех. 1. Ухопивши за шкіру тіла (кінчиками пальців, дзьобом і т. ін.), стиснути сильно, боляче. Левантина почала совати рогачем у печі, а він [Квасюк] тим часом ущипнув її за руку (Борис Грінченко, II, 1963, 264); Оленка спробувала було жартувати, але.. Галя боляче ущипнула її за коліно під столом, що вона одразу примовкла (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 54); Старий погладив птицю, а вона, чекаючи потрави, закинула голову на спину, а потім ущипнула господаря за палець (Михайло Стельмах, I, 1962, 426). 2. перен. Пронизати, викликаючи відчуття пощипування (про холод, вітер, мороз і т. ін.); // безос. Подихнуло на Пилипка вільним холодним повітрям, ущипнуло за ніс (Панас Мирний, IV, 1955, 299). 3. перен., розм. Сказати кому-небудь щось гостре, дошкульне; вразити словом, словами.. — Де ж твої, царівно, дорогі убрання та діаманти?.. — знов ущипнула Паміру раджиха (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 30); Сергій зрозумів його слова, як шпильку під бік. І заворушилася в ньому каламутна неприязнь ущипнути Тимка якнайболючіше(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 341). 4. Щипаючи, відірвати, відокремити частину чого-небудь. Тут ущипне [овечка] травку, там ущипне та й далі, та й далі (Іван Франко, IV, 1950, 25); За два дні перший раз ущипнув Роман крихту хліба і через силу її проковтнув(Петро Панч, II, 1956, 406).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

ущипнути (вщипну́ти), -ну́, -не́ш, док., перех. 1) Ухопивши за шкіру тіла (кінчиками пальців, дзьобом і т. ін.), стиснути сильно, боляче. 2) перен. Пронизати, викликаючи відчуття пощипування (про холод, вітер, мороз і т. ін.). 3) перен., розм. Сказати кому-небудь щось гостре, дошкульне; вразити словом, словами. 4) Щипаючи, відірвати, відокремити частину чого-небудь.

Ілюстрації

x140px

x140px