Ученик

Ученик, -ка, м. = Учень. Посідали з Ісусом ученики його. Св. Мр. II. 15. УЧЕНИ́К, а, чол., заст. Учень. Минув рік, настав екзамен — і малий Франко здивував усіх: він опинився першим учеником (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28); — А ну, хто знає урок? — спитався учитель. Ще стало тихше у класі, — неначе покаменіли ученики (Панас Мирний, IV, 1955, 110).

Сучасні словники

Учитель и ученики Учени́к — учащийся в школе; также лицо, пользующееся уроками и наставлениями другого в какой-либо области знаний. Понятие ученик иногда выступает в оппозиции понятию студент: второе зачастую подразумевает западный рационализм и академическую рутину, в то время как первое имеет более универсальный характер. Понятие ученик тождественно понятию школьник.

УЧЕНИ́К, ученика, муж. 1. Учащийся в школе (низшей или средней). Ученик сельской школы. Ученик городской школы. Ученик 2 класса. || Подросток, обучающийся какой-нибудь профессии, подмастерье, находящийся в выучке у кого-нибудь. Ученик у кустаря. 2. кого-чего. Лицо, изучающее или изучившее какой-нибудь предмет, какую-нибудь отрасль науки или техники, какое-нибудь дело под руководством кого-нибудь. Ученики Менделеева. Юбиляр получил приветствия от учеников и почитателей.

УЧЕНЬ,Ученик, учня, ч. 1. Той, хто вчиться в загальноосвітній або спеціалізованій школі, що дає початкову й середню освіту. Тим часом зал наповнявся учнями, їх матерями, батьками, вчителями (Хотк., І, 1966, 161); В ремісниче училище Рубін приїхав босий.. Незабаром хлопцям видали форму. Рубін одягся, як і всі учні (Сенч., На Бат. горі, 1960, 3); Тепер я іноді зустрічаю колишніх своїх учнів. Це вже немолоді люди різних професій (Довж., І, 1958, 14); - Корабель цей - для учнів морської школи. Вони вийшли в практичне плавання (Ю. Янов., II, 1958, 78).

2. Той, хто навчається певному фаху, ремеслу і т. ін. Теслярі пахли тесаним деревом, шевські учні - шкірою, муляри - вапном, ті, що мостять дороги, - смолою (Томч., Готель.., 1960, 100); У повітових лікарів були помічники - так звані лікарські учні (один-два). Це були молоді люди без всякої медичної освіти (Матеріали.. охор. здоров'я.., 1957, 24); От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим... (Рильський, II, 1960, 70); Валентин працював уже учнем механіка на міській електростанції (Гончар, IV, 1960, 79).

3. Послідовник чиїх-небудь поглядів, учення. Ми - учні Леніна, єдині в боротьбі, що виклик кинули і злидням, і журбі, чотири більшовицькі покоління!.. (Сос., І, 1957, 484); - Не смію бути докучливим, пане професор, але в мені ви маєте найщирішого друга. Я - ваш палкий учень (Донч., II, 1956, 76).