Уцюкнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
УЦЮ́КНУТИ (ВЦЮ́КНУТИ), ну, неш, док., перех., розм. Ударити сокирою.
*Образно. — Хочу щось почитати. — Тепер усі чогось хочуть, навіть ось така дрібнота, — вцюкнув мене словом і пропік очима панич (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 114);
// Те саме, що урубну́ти.
Уцюкнути, ну, неш, гл.
1) Отрубить.
2) Съ жаромъ заиграть. Прийшли козаки, та й чабан з козою, що грають. Як уцюкне, братіки, шекені, як піду я в скоки та в бока. О. 1861. XI. Кух. 25.
