Утірник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів. Вх. Зн. 71.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках


УТО́РНИК, УТІ́РНИК, а, ч., спец. Бондарський інструмент для вирізування уторів. [Фока:] А в бондаря залізне все: струги, Уторники якісь там, молотки (Коч., П’єси, 1951, 243).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 517.

Уторник, ка, м. = Утірник. Вх. Зн. 74.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 365.

Ілюстрації

Утірник 1.jpg Утірник 2 .jpg Утірник 3.jpg Утірник 4 .jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 517.

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]