Уривок

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Уривок, -вка, м. Обрывокъ, отрывокъ. Ум. Уривочок.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УРИ́ВОК, вка, чол. 1. Відірваний шматок або обірвана частина чого-небудь. На лівій руці висів у неї [жінки] перепиляний ланцюг, а на обох ногах уривки залізних пут бряжчали (Панас Мирний, IV, 1955, 332); Михайло підійшов до стовпа, що за нього було прикріплено троса.. На уривкові троса помітний був глибокий слід терпуга (Микола Трублаїні, I, 1955, 99); Підлога в уривках паперу, недокурках і різному смітті була така брудна, що не можна було розгледіти на ній окремих дощок (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 104). 2. Позбавлена зв'язку з цілим частина фрази, думки і т. ін. Вітер доносив звідти уривки жвавої коломийки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 188); Пізно ввечері Зимогорова приходить додому. В голові уривки розмов, недоказані речення, строкатий калейдоскоп облич (Олесь Донченко, II, 1956, 256); В пам'яті миготіли якісь уривки — сорок шостий барак, прихід 3ари, потім... потім... що ж було потім?.. (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 206).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Частина тексту літературного твору, п’єси і т. ін. Вчитель почав читати якийсь уривок з книги, а школяр писав на класовій таблиці (Гр., І, 1963, 246); До нас не дійшли його [Т. Шевченка] переклади, якщо не рахувати уривків із «Слова о полку Ігоревім» (Рильський, III, 1956, 186); Читав. Спершу уривок із поеми, а потім іще два вірші (Головко, І, 1957, 167); Він давав їм [хлопчикам] грати нескладні діалоги, й уривки з п’єс (Тулуб, Людолови, І, 1957, 148).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

-вка, ч. 1) Відірваний шматок чи обірвана частина чого-небудь. 2) Позбавлена зв'язку з цілим частина фрази, думки і т. ін. 3) Частина тексту літературного твору, п'єси і т. ін.

Медіа

|}

-тексту і герби з ''Букваря'' Івана Федорова.jpg