Управляти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Управляти, -ляю, -єш, сов. в. управити, -влю, -виш, гл. 1) Вставлять, вставить, вдѣлать. Вподовж стіни управлена.... рулка. Мнж. 134. 2) Покончить, сдѣлать, убрать. Коситься легко.... за день і управили ті п’ятдесят, чи шо, десятин. Мнж. 127. 3) — до чого, у що́. Обучать, обучить чему. Наші хлібороби не дуже квапляться дітей своїх у ремество вправляти. К. (О. 1861. І. 313).