Упереміжку

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Упереміжку, нар. Поперемінно; перемѣшивая. Треба коневі впереміжку давати їсти, себто раз сіно, а другий солому абощо.