Умовно

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Умовно, нар. 1) Условно. 2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже. МВ. II. 109.