Уметати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Уметати, -таю, -єш, гл. Вбросить. На Свиридона лякають у садку дерево сокирою і приказують: «як не родитимеш, то зрубаю і в піч уметаю». Грин. II. 21.