Уліжно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Уліжно, нар. Удобно для лежанія. Хоч не в’гжно, так уліжно. Ном. № 10387.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВЛІЖНО (УЛІЖНО), присудк. сл. Зручно лежати, можна полежати. Хоч не в'їжно, так уліжно (Номис, 1864, № 10387); Сміються строкарі, розкошуючи на моріжку біля економії. Тепер їм хоч не в'їжно, так вліжно (Михайло Стельмах, I, 1962, 560).
Ілюстрації
|
|
|
