Улякатися

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Джерела та література
5 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник Грінченка

Улякатися, -каюся, -єшся, сов. в. улякнутися, -нуся, -нешся, гл. Пугаться, испугаться. Та тоді й улякнувся: Боже мій, шо я наробив! Грин. ІІІ. 587. Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. А ти, дівча, не влякайся.... Гол. І. 235.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УЛЯКАТИСЯ, ЗЛЯКАТИСЯ і рідко ІЗЛЯКАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Відчути ляк, страх; перелякатися.

Еней, пожар такий уздрівши, Злякався, побілів, як сніг (Іван Котляревський, I, 1952, 104); [Женя:] Думаєш, як у перший раз мене сполохала, то я й тепер тебе злякаюсь?.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 447); — Що тобі, Катре? — питаю. — Чи ти батька ізлякалася? (Марко Вовчок, I, 1955, 224); Сама Санька, мабуть, до смерті злякалася свого вчинку (Олесь Донченко, III, 1956, 29); // Здригнутися від несподіванки. — Чого се Мар'я Іванівна так зажурилася? — роздалося тихе питання ззаду Христі, аж вона злякалася (Панас Мирний, III, 1954, 152); Я побачив дядька Тимоху біля кузні. Стиха я підійшов і глянув на його. Глянув і злякався: обличчя бліде, очі позападали, якась мука світиться в їх (Борис Грінченко, I, 1963, 289).

Словник української мови: в 11 томах

УЛЯКАТИСЯ, ПЕРЕЛЯКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Відчути страх, боязнь; дуже стривожитися, злякатися.

Я аж засміявся. Він [цар] і почув, та як зикне, — Я перелякався, Та й прокинувсь… (Шевч., І, 1963, 251); Всі, видко було, дуже перелякалися і, боязко озириючися, задкували до ближчих кущів (Смолич, І, 1958, 53); * У порівн. Чайченко став коло Катрі і взяв її у танець. Вона, ота смілива, меткая Катря, немов перелякалася чого, збіліла… (Вовчок, І, 1955, 190).

Переляка́тися на смерть (до сме́рті) — відчути надзвичайно сильний страх, дуже злякатися. Зайці перелякались на смерть, а стара зайчиха аж зомліла з переляку (Н.-Лев., III, 1956, 292).

Словник синонімів

ЛЯКА́ТИСЯ кого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь) — На Нелю.. напав якийсь незрозумілий страх. Вона стала лякатись присмерку (Ірина Вільде);

СТРАХА́ТИСЯ — Захар пополотнів і перелякавсь. Холодна ввижалася йому чимсь дуже страховинним (А. Кримський);

СТРАШИ́ТИСЯ — - Ви скоро й своєї тіні будете страхатися, - презирливо скривив тонкі уста Сафрон Варчук (М. Стельмах); - Невже ото все неправда, що розказував дядько Филін? То це я тільки дурно настрахалась? - сказала Настя (І. Нечуй-Левицький);

ПОЛО́ХАТИСЯ — Микола був вперше на морі. Його тверда душа трохи сполохалась (І. Нечуй-Левицький);

САХА́ТИСЯ — В перепуді після недавніх заколотів і повстань - государ, можновладець величезної країни, сахався людей (О. Ільченко);

ЖАХА́ТИСЯ кого, чого, підсил.,УЖАХА́ТИСЯ[ВЖАХА́ТИСЯ] — Раптом Юра схоплюється і жахається - дороги далі нема (Ю. Смолич);

ТРЕМТІ́ТИ перед ким, чим і без додатка, підсил.,ТРІПОТА́ТИ [ТРІПОТІ́ТИ], ТРЕПЕТА́ТИ без додатка, від кого, чого, перед ким, чим — Скільки ж треба сонця, ласки, квітів по останнім святі перемог, щоб одвикли діти тріпотіти перед чорним привидом тривог!.. (Н. Забіла);

ХАРАПУ́ДИТИСЯ розм. — Харапудився цирульничина, Кинув тацку, палку й торбу, Сам же - подавай бог ноги! (І. Франко);

ПОЛОШИ́ТИСЯ — Мошко відкинув сю думку [про втечу]. Хто ще знає, чи є чого полошитися?

ТІ́ПАТИСЯ перед ким, чим, розм. — Хто там?.. "Господи! Розбишаки це", - подумала Пріська вся тіпаючись.(Панас Мирний);

СПУ́ДЖУВАТИСЯ кого, чого й без додатка, діал — Гриць дуже перепудився і зверещав (І. Франко).