Улинути, -ну, -неш, гл. Влить (однокр.). Мнж. 193.
Ули́нути, -ну, -неш, гл. Влетѣть. В четверте віконце ангел влинув, на престолі став, слізку вронив. Чуб. ІІІ. 434.
