Укручувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Укручувати, -чую, -єш, сов. в. укрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Ввинчивать, ввинтить. 2) Вматывать, вмотать, заматывать. замотать; обвязывать, обвязать. Прив’язав його плечима до того стовпа. Добре, вкрутив його. Грин. II. 3. Та як укрутив у хвіст руку, давай міряти. Рудч. Ск. І. 3. 3) Отрывать, оторвать. Укрутити но́са, хвоста. Спить спѣсь. Ном. № 4174. 4) Впутывать, впутать (въ дѣло).
