Украяти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Украяти, -раю, -єш, гл. 1) Отрѣзать. Дружба ножа не має, нам хліба не вкрає. О. 1862. IV. 6. Я вкраяв би свого живого серця. К. ЦН. 291. 2) Откроить, отрѣзать.
(вкра́яти), -а́ю, -а́єш, док., перех. Краючи, ріжучи, відокремити частину від цілого. Украяти хліба.
