Уклад

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УКЛА́Д, у, чол. 1. Порядок, який був установлений або склався (у житті, побуті, родині, установі і т. ін.). Молоді Радюкові товариші з надзвичайною сміливістю перетрушували ввесь уклад життя (Нечуй-Левицький, I, 1956, 448); Уклад життя в семінарії був загалом досить ідилічний (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 165); Для кожної суспільної формації властивий свій особливий побутовий уклад (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 19); В умовах соціалізму наука змінює не тільки характер праці людини, але й весь матеріальний і духовний уклад її життя (Комуніст України, 9, 1967, 15). 2. Тип, форма господарства певної суспільно-економічної формації. В економіці країни [СРСР в 1920 р.] тісно перепліталось п'ять суспільно-економічних укладів: 1) натуральне господарство; 2) дрібнотоварне виробництво; 3) приватногосподарський капіталізм; 4) державний капіталізм; 5) соціалістичний уклад (Історія УРСР, II, 1957, 217); В результаті колективізації одноосібних селянських господарств і широкого розвитку радгоспів дрібнотоварний та капіталістичний уклади на селі поступилися місцем соціалістичному (Хлібороб України, 4, 1970, 3). 3. заст. Умова, угода, договір. — Я сватав Лесю за свого Петра, не знаючи про ваш уклад. А тепер лучче [краще] я свого сина оддам у ченці, ніж би став тобі з їм [ним] на дорозі! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 86); Прийшла [Ірися], Юноні розказала, Енея як Латинь приймала, Який між ними єсть уклад (Іван Котляревський, I, 1952, 175). 4. діал. Зовнішній вигляд; зовнішність. В його укладі, голосі та рухах пробивалася поперед усього якась жіноча м'якість та лагідність (Іван Франко, I, 1955, 192). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 416.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Уклад, -ду, м. 1) Уговоръ, договоръ сдѣлать. Між ними єсть уклад: Єней за тестя мав Латина, а сей Єнея як за сина. Котл. Ен. IV. 33. 2)Раскладка, распредѣленіе денежнаго сбора. Уклад зробили. Н. Вол. у. 3)Затрата. На сю хвабрику пішов великий уклад. Міусск. окр. 4) Мелкая глиняная посуда, служащая добавленіемъ къ продаваемой сотнѣ посуды и вкладываемая въ крупную. Вас. 185. 5) Уклад. У гуцулокъ: родъ ожерелья (въ два, три ряда), составленнаго изъ мѣдныхъ крестовъ и др. мѣдныхъ же украшеній. Шух. I. 286.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

УКЛА́Д, у, ч. 1. Порядок, який був установлений або склався (у житті, побуті, родині, установі і т. ін.). Молоді Радюкові товариші з надзвичайною сміливістю перетрушували ввесь уклад життя (Н.-Лев., І, 1956, 448); Уклад життя в семінарії був загалом досить ідилічний (Вас., Незібр. тв., 1941, 165); Для кожної суспільної формації властивий свій особливий побутовий уклад (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 19); В умовах соціалізму наука змінює не тільки характер праці людини, але й весь матеріальний і духовний уклад її життя (Ком. Укр., 9, 1967, 15). 2. Тип, форма господарства певної суспільно-економічної формації. В економіці країни [СРСР в 1920 р.] тісно перепліталось п’ять суспільно-економічних укладів: 1) натуральне господарство; 2) дрібнотоварне виробництво; 3) приватногосподарський капіталізм; 4) державний капіталізм; 5) соціалістичний уклад (Іст. УРСР, II, 1957, 217); В результаті колективізації одноосібних селянських господарств і широкого розвитку радгоспів дрібнотоварний та капіталістичний уклади на селі поступилися місцем соціалістичному (Хлібороб Укр., 4, 1970, 3). 3. заст. Умова, угода, договір. — Я сватав Лесю за свого Петра, не знаючи про ваш уклад. А тепер лучче [краще] я свого сина оддам у ченці, ніж би став тобі з їм [ним] на дорозі! (П. Куліш, Вибр., 1969, 86); Прийшла [Ірися], Юноні розказала, Енея як Латинь приймала, Який між ними єсть уклад(Котл., І, 1952, 175). 4. діал. Зовнішній вигляд; зовнішність. В його укладі, голосі та рухах пробивалася поперед усього якась жіноча м’якість та лагідність (Фр., I, 1955, 192). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 416. Уклад, ду, м. 1) Уговоръ, договоръ сдѣлать. Між ними єсть уклад: Єней за тестя мав Латина, а сей Єнея як за сина.Котл. Ен. IV. 33. 2) Раскладка, распредѣленіе денежнаго сбора. Уклад зробили. Н. Вол. у. 3) Затрата. На сю хвабрику пішов великий уклад. Міусск. окр. 4) Мелкая глиняная посуда, служащая добавленіемъ къ продаваемой сотнѣ посуды и вкладываемая въ крупную. Вас. 185. 5) Уклад. У гуцулокъ: родъ ожерелья (въ два, три ряда), составленнаго изъ мѣдныхъ крестовъ и др. мѣдныхъ же украшеній. Шух. I. 286. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 327.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• 1уклад — См. строй … Словарь синонимов • 2УКЛАД — УКЛАД, уклада, муж. 1. Устройство чего нибудь, установленный или установившийся порядок в организации чего нибудь. «При введении новой экономической политики Ленин говорил, что в нашей стране имеются элементы пяти общественно экономических… … Толковый словарь Ушакова • 3Уклад — Уклад: Экономический уклад Технологический уклад Список значений слова или словосочетания со ссылками на соответствующие статьи. Ес … Википедия • 4Уклад — целостная система производственных отношений определенного типа, образующая общественную форму производства. По английски: Social and economic structure Синонимы английские: Social order См. также: Производственные отношения Финансовый словарь… … Финансовый словарь • 5УКЛАД — УКЛАД, а, муж. Установившийся порядок, сложившееся устройство (общественной жизни, быта). Экономический, хозяйственный у. У. жизни, семьи. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова • 6УКЛАД — англ. structure, social and economic/order, social; нем. Ordnung. Целостная система производственных отношений определенного типа, образующая общественную форму производства. Antinazi. Энциклопедия социологии, 2009 … Энциклопедия социологии • 7уклад — а, м. 1) Установившийся порядок, сложившееся устройство жизни, быта. Уклад сельской жизни. Городской уклад. После, когда я ушел из деревни, мне долго пришлось разбираться в своем укладе (Есенин). 2) В экономике: особый тип хозяйства, в основе… … Популярный словарь русского языка • 8уклад — УКЛАД, а, м Социальное правило, установленный порядок, сложившееся устройство (общественной жизни, быта и т.п.). Уклад деревенской жизни … Толковый словарь русских существительных • 9уклад — ладу, ч. Рс. 1. Уклад; порядок, який клався в сім ї, в побуті. 2. Умова, договір, угода … Словник лемківскої говірки • 10уклад — род. п. а полоса, набиваемая на санный полоз , сталь (на рабочих инструментах) . От у и кладу. •• [Интересные аналогии см. у Абаева ( Этим. исслед ия по русск. языку , I, МГУ, 1960, стр. 76 и сл.) и у Денисова ( Этимология. 1966 , М., 1968, стр.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера • 11Уклад — сырцовая сталь, которую получали из железной крицы (См. Крица). В русских летописях 16 в. упоминается У. новгородский, тихвинский, карельский и др. При нагреве крицы в раскалённом древесном угле происходило поверхностное науглероживание… … Большая советская энциклопедия • 12Уклад — I м. 1. Установленный или установившийся порядок в организации чего либо; устройство чего либо. 2. Нравственные, идеологические устои жизни. 3. Характерные особенности психики. II м. устар. Дань, налог. III м. Высококачественная сталь особой… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой • 13Уклад — I м. 1. Установленный или установившийся порядок в организации чего либо; устройство чего либо. 2. Нравственные, идеологические устои жизни. 3. Характерные особенности психики. II м. устар. Дань, налог. III м. Высококачественная сталь особой… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой • 14Уклад — I м. 1. Установленный или установившийся порядок в организации чего либо; устройство чего либо. 2. Нравственные, идеологические устои жизни. 3. Характерные особенности психики. II м. устар. Дань, налог. III м. Высококачественная сталь особой… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой • 15уклад — уклад, уклады, уклада, укладов, укладу, укладам, уклад, уклады, укладом, укладами, укладе, укладах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов • 16Уклад — Закаленное железо, разновидность стали. (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995) … Архитектурный словарь • 17уклад — укл ад, а … Русский орфографический словарь • 18уклад — (2 м); мн. укла/ды, Р. укла/дов … Орфографический словарь русского языка • 19уклад — Билгеле бер иҗтимагый экономик формациянең иҗтимагый хуҗалык формасы … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге • 20уклад — у, ч. 1) Порядок, який був установлений або склався (у житті, побуті, родині, установі і т. ін.). 2) Тип, форма господарства певної суспільно економічної формації. 3) заст. Умова, угода, договір. 4) діал. Зовнішній вигляд; зовнішність … Український тлумачний словник

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

уклад Іменник чоловічого роду, 2-е відмінювання (відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка). Приставка: у-; корінь: -клад- [Тихонов, 1996].