Уквітчати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Уквітчати, -ся. См. Уквітчувати, -ся.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УКВІТЧА́ТИ див. уквітчувати. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 415.

УКВІТЧУВАТИ (ВКВІТЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКВІТЧАТИ (ВКВІТЧАТИ), аю, аєш, док., перех.

1. Убирати, прикрашати квітками, зіллям, зеленню. А пани все по покоях ходять. Молода у кожний куток зазирає, що й як. Забачила зіллячко за образами: — Що це таке? — Се баба божничок уквітчала (Марко Вовчок, I, 1955, 121); І кожну картку уквітчала Фрося Із чорнобривців сплетеним вінком (Микола Бажан, Роки, 1957, 356); Стіни [у класі] прикрасили відібраними Орисею картинами, уквітчали їх ялинковим віттям (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 232); * Образно. Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквічала [уквітчала] її рястом, Барвінком укрила (Тарас Шевченко, I, 1963, 131);

// Взагалі прикрашати чим-небудь. Коня залізного вквітчали ми у червонії стрічки... (Володимир Сосюра, II, 1958, 339); [Палагда:] І все село наше чекало [Радянську Армію]. Червоною китайкою хати люди уквітчали(Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 84); * Образно. Вона [жінка] уквітчала своє обличчя солоденькою усмішкою(Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 206).

2. Бути прикрасою чому-небудь (про рослини). Повз гірлянди зелені, що уквітчували вхід, проходили купками й поодинці в довгих свитках, кожушках, куртках делегати [з'їзду] (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 377); Життя — живим побідний сурмить збір, Могили мертвих вквітчує барвінок (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 130); Кипарис уквітчала гірляндами Чайная рожа (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 59); Тече, мов голуба ріка, Що лілії вквітчали, Шевченка слово і Франка До Коласа й Купали (Максим Рильський, III, 1961, 234). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 415.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Уквітчати, -ся. Cм. уквітчувати, -ся.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

УКВІТЧА́ТИ див. укві́тчувати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 415.


Уквітчати, ся. См. Уквітчувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 327.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

уквітчати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови

уквітчати — див. уквітчувати … Український тлумачний словник

уквітчаний — (вкві/тчаний), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уквітчати. || укві/тчано (вкві/тчано), безос. присудк. сл … Український тлумачний словник

Ілюстрації

Уквітчати.jpg Уквітчати1.jpg Уквітчати2.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Уквітувати

Уквітчувати

Уквітчуватися

Джерела та література

Трояндова долина тепер є на Черкащині

Фортеця для серця

Олена Печорна

Нічого особливого у квітці, звісно, не було, ще й для Бувальців. Тут кожна господиня прагнулауквітчати господу, навіть коли господа та від вітру хиталася ...

Климко. Повісті та оповідання

Григір Тютюнник

... але найприємніша йому робота – розперезати снопик деревію і ощадливо, по одній стеблиніуквітчати ним стіни, низеньку стелю, холодні темнікутки, ...

Зовнішні посилання

Кременчужан запрошують уквітчати вінками Сухий Кагамлик

Свято Івана Купала

Листівки

Встала весна,

чорну землю сонну розбудила,

уквітчала її рястом,барвінком укрила!