Узяти

=== Тлумачення з академічного словника === УЗЯТИ (ВЗЯТИ), візьму, візьмеш; мин. ч. узяв, ла, ло; наказ. сп. візьми; док.

1. перех. Ухопити рукою (руками) або яким-небудь знаряддям. Мельникова дочка.. узяла шитво своє й сіла оддалік (Марко Вовчок, I, 1955, 352); Взяла я те відро та й кинула в кропиву: нехай, думаю, Палажка трохи пожалить литки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 13); Батько узяв хлопчика за руку і став виводити з хати (Панас Мирний, I, 1954, 323); Відпустило від серця трохи. Сміліше вертав [Марусяк] до коня. Знов узяв його за повід, пішов далі (Гнат Хоткевич, II, 1966, 246); Як тільки Оксен узяв ложку, всі інші також озброїлися ними і поближче підсунулися до страви (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 80); Сів [Ант] біля вогнища, взяв ніж, заходився.. стругати (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 8); Узяти м'ясо виделкою.

Узяти на руки (на плечі, на коліна) — піднявши, помістити, посадити на руках, на плечах, на колінах. — Постій, я тебе перенесу, — сказав я і, взявши дівчину на руки, ступив у калюжу (Іван Франко, II, 1950, 14); Узяти мішок на плечі; Узяти під руку (попід руки) — тримаючи, не дати кому-небудь посковзнутися, упасти; підтримати. Молоденький москаль.. підбіг, узяв стару під руку (Панас Мирний, I, 1954, 362); Бійці взяли його попід руки і перевели в готель (Олесь Гончар, III, 1959, 264).

♦ [І] в рот не взяти чого — не з'їсти або не випити чого-небудь. — Став лишень нам око вина та вари мамалигу, — каже Хаброня, А я кажу: — Як хочете, то ставте, про мене, й десять ок, а я і в рот не візьму… (Нечуй-Левицький, III, 1956, 255); Узяти бика за роги див. бик 1; Узяти меч у руки див. меч; Узяти м'яч, спорт. — вловити, відбити або не пропустити м'яч у ворота; Узяти під (попід) силу (сили) див. сила.

2. перех. Здобути, дістати. Батько з сином думав, думав, де б то взяти грошей, і надумав продати кабана (Нечуй-Левицький, II, 1956, 187); Треба землі, і то конче треба. А де ж її узяти? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 111); — Де ж таких копачів узяти, звідки їх скликати, аби вони мені доленьку мою відкопали? (Гнат Хоткевич, II, 1966, 265); // Купити, придбати. — Не знаю, чи синього сукна узяти, чи хоч і сірого, та тільки доброго (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 475); Був же вчора [Тихін] в кооперативі, а гасу забув узяти (Андрій Головко, II, 1957, 153); // Прийняти, одержати або привласнити собі у володіння, для користування. Немало панських корів, пішло людям з його [Свирида] рук, а от собі посовістився узяти (Михайло Стельмах, II, 1962, 104). ♦ Узяти з бою (боєм) — здобути, переборовши труднощі; Узяти у спадщину див. спадщина.

3. перех. Захопити, зайняти якусь територію, стратегічний суб'єкт, населений пункт і т. ін.; завоювати. Сиваш перейшли [червоні]. Перекоп узяли, Врангеля за море турнули! (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 31); Командування розраховувало взяти село комбінованим ударом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 497); // кого. Перемогти, захопити в бою. — Тут на нас напали з усіх боків, є забиті, в й поранені, та не так легко було нас узяти (Юрій Яновський, II, 1968, 218).

Узяти в полон див. полон; Узяти штурмом див. штурм.

4. перех. Позичити в когось. [Храпко:] А двісті рублів узяв [Тихоненко], як одну копієчку взяв, та три роки ні кує, ні меле (Панас Мирний, V, 1955, 130).

5. перех. Стягнути з кого-небудь (податки, гроші за товар тощо). Прикидається [Денис], мов бідний, щоб більшу ціну узяти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); І щоб за шкурку мав [лимар] п'ять золотих узять, То за габелька [габелка] він не хоче й десять брать! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 44); // Одержати плату за роботу. Однесли ми останні відра та коновки з виноградом, викидали в бочки, взяли плату та й вертаємось додому (Нечуй-Левицький, III, 1956, 266); — Ти ж йому платиш сяку-таку копійчину? — Де там, хоч би шеляг узяв! І Леся Якубенка вчить теж задурно (Михайло Стельмах, I, 1962, 419); // Загарбати, привласнити. Ляхи були, усе взяли, Кров повипивали!.. (Тарас Шевченко, II, 1963, 343).

6. перех. Йдучи, їдучи куди-небудь, захопити когось або щось з собою, для себе. Всі.. утікали в поле або в ліс. Лишилась тільки сліпа Естерка, яку забули взяти в собою (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 181); — Поснідав, пішов таки ув обход. Ще й собак із собою узяв (Гнат Хоткевич, I, 1966, 88); В дорогу Григорій узяв чимало всякого харчу, але більше всього тютюну (Олександр Довженко, I, 1958, 76); // Забрати когось звідки-небудь, від чого-небудь. Взяв мене батько од череди й почав вчити кравцювать (Нечуй-Левицький, I, 1956, 55).

Узяти за дитину (за сина, за дочку) — заступити дитині батька, матір, почати доглядати, виховувати її як свою власну; усиновити, удочерити. А може й так Узяв собі старий козак Чию сирітку за дитину Та й доглядає в затишку, Як квіточку, чужу дочку (Тарас Шевченко, II, 1963, 187); [Кнуриха:] Найшли до нас з Січі запорожці і невеличкого хлопчика привезли з собою, накинули нам за сина узяти (Панас Мирний, V, 1955, 91).

♦ Узяла вода (річка) кого, що — течія, вода затягнула кого-, що-небудь, утопила когось, щось. Із степу перекотиполе Рудим ягняточком біжить До річечки собі напитись. А річечка його взяла Та в Дніпр широкий понесла (Тарас Шевченко, II, 1953, 208); Надаремно Іван поспішав з полонини: він не застав Марічки живою. За день перед сим, коли брела Черемош, взяла її вода (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 331); Узяла могила див. могила.

7. перех. Прийняти, найняти, поставити на роботу. Взяли мене на вслугу до молодої панії (Марко Вовчок, I, 1955, 259); Що гувернантку треба взяти іншу, на тому згоджувалися всі (Леся Українка, III, 1952, 645); Взяти наймичку — тяжко: раз те, що нічим платити, а друге — що наймичка не догляне господарства як слід (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 67).

8. перех. Схопити, силою затримати кого-небудь; заарештувати. Взяли Петруся молодого Та в город в путах одвезли (Тарас Шевченко, II, 1963, 249); Вирядили [багачі] шукачів та слідців і обіцяли велику їм плату й нагороду: «аби ви нам того отамана узяли» (Марко Вовчок, I, 1955, 361); Узяли Чіпку п'яного, силоміць посадили в чорну (Панас Мирний, I, 1949, 264); — І знаєш кого взяли тої ночі в Здориковій хаті? Григорія Нестеренка (Іван Ле, В снопі.., 1960, 71).

Узяти під арешт (під варту) кого — позбавити на певний час Свободи; заарештувати. [Старшина:] Візьми ти Олексу зараз під арест [арешт], у мене коні на тій неділі покрадені (Карпенко-Карий, I, 1960, 40); Килигей наказав взяти офіцера під варту (Олесь Гончар, II, 1959, 27).

♦ Живцем узяти див. живцем.

9. перех., заст. Женитися. Сказано, шарпак, То й одружився собі так: Узяв хорошу та убогу, — Звичайне, наймичку (Тарас Шевченко, II, 1953, 105); — В тебе діти, а жінки не маєш. Візьмеш мене й побачиш, як добре тобі буде (Три золоті слова, 1968, 95).

Узяти за дружину (жінку, жону); Узяти за себе — женитися. [Калеб:] Так, брате Джошуе, хай прийде Дженні і скаже нам, чи обіцяв їй Річард її узяти за жону (Леся Українка, III, 1952, 66); — Нене, — каже [Тиміш], — полюбив я дівчину, хочу її за себе взяти; благословіть мене! (Марко Вовчок, I, 1955, 51); Закінчать [війну] і прийдуть до Росі два брати, Нові покладуть собі хати-палати І візьмуть за себе ласкавих дівчат (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 33); Узяти рушники, заст. — засвататися; Узяти шлюб, заст. — одружитися. Справили йому [королевичу] все, що було потрібно,.. і королівна з ним шлюб узяла (Українські народні казки, легенди.., 1957, 91); [Олеся:] Дівоча воля до шлюбу; а шлюб узяла — волю віддала (Марко Кропивницький, II, 1958, 258).

10. перех. Подолати якусь ділянку шляху, перешкоду і т. ін., справитися з тим, що вимагає певних фізичних зусиль. Буг виявився не таким уже й глибоким, люди й коні легко взяли плавом середину (Павло Загребельний, Диво, 1968, 513); // Перемагаючи труднощі, виявляючи вміння, підготовленість, домогтися певного результату (в змаганні тощо). [Таня:] Бігу я не боюсь, а от зі списом у мене неважно. Але я доб'юсь. Ви знаєте, скільки я сьогодні взяла? — 28,4 (Іван Кочерга, II, 1956, 23); [Галушка:] Він [Часник] кар'єрист, усе за рекордами гониться і, правда, набрав їх багато, і по тваринництву, і по технічних культурах, але по зернових ніяк не міг узяти (Олександр Корнійчук, I, 1955, 295).

11. неперех., розм. Змінити напрям руху, відхилитися від попереднього напряму; повернути. — Ну, верни На праву руч, — мій сват гукає. Узяв я вправо (Панас Мирний, V, 1955, 286); Соломії здавалось, що вона дуже одхилилась уліворуч. Вона взяла трохи у праву руку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361); Фрунзе, взявши праворуч, незабаром вибрів з товаришами на ще не залитий піщаний островок (Олесь Гончар, II, 1959, 427).

12. неперех., чим. Мати перевагу в чомусь. — А що ж Сомко? Хоть він і розумом, і славою узяв над усіма, да й йому не дають гетьмановати [гетьманувати] (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 56).

Усім узяв (узяла, узяли) — має всі переваги. Усім узяла дівиця: і станом пишним, і обличчям рожевим, і багатством великим… (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 270).

13. перех., перен. Охопити кого-небудь, опанувати кимсь (про певні почуття, душевні хитання, слабості і т. ін.). Гнат обійшов увесь двір, заглядав по всіх кутках — теляти нема, Гната взяла тривога (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 31); Холодний жах пройняв мені всю душу, Непевність узяла: — чи се ж ті чисті, Мов квітка чистії уста Марії (Леся Українка, IV, 1954, 117); Огидне безволля взяло молоду жінку, втрачала певність, віру в свої сили (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 236).

Досада взяла кого — комусь стало досадно. Дивлюся я на неї та думаю: чого вона розпинається? Чи жалко то їй так?.. Досада мене узяла (Панас Мирний, I, 1954, 87); Дрижаки взяли див. дрижаки; Жаль узяв див. жаль 1; Завидки взяли див. завидки; Злість узяли див. злість; Зло взяло див. зло 1; Нетерплячка взяла див. нетерплячка; Одур узяв див. одур; Острах узяв див. острах; Охота взяла кого — виникло бажання; Сміх узяв кого — стало смішно. Її аж сміх узяв від чудних комашачих [комашиних] викрутасів (Панас Мирний, IV, 1955, 123); Смерть узяла див. смерть; Сон [не] узяв кого — хтось (не) заснув. Ще до світу махнув старий у нову дорогу; десь йога й сон не взяв (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 129); Страх узяв див. страх 1; Сум узяв див. сум; Сумнів узяв; Сумніви взяли кого — хтось засумнівався. Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів, але потім.. взяли його сумніви (Гнат Хоткевич, II, 1966, 103); Узяли думки та гадки (думки-гадки) див. гадка; Узяли смішки див. смішки; Узяло за серце див. серце.

14. неперех. Уживається при дієсловах у значенні початку виконання дії. От узяла та й полетіла [Ґава], Щоб недалечко, у ярку, На самоті поснідать до смаку (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 90); До молодої вдови взяв залицятися один акцизний чиновник (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 336); // Уживається із спол. та й наступним дієсловом для вираження раптової або несподіваної дії. Тут би тілько жити та бога хвалити, а вона візьми та й умри! — гомоніли люди (Панас Мирний, IV, 1955, 229); Сама ж [Христина] не раз говорила, що він не буде її сватати. А він узяв — та й посватав (Михайло Стельмах, I, 1962, 535).

15. перех., діал. Одягти, взути. Плащем з клейонки обвернувся [Латин], Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (Іван Котляревський, I, 1952, 171); Для такого празника звичайніш узяти на голову очіпок (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 238); Узяв [хлопець] на себе чоботи та й вийшов — іде та все оглядається.. раз у раз, наче його хто пита щохвилинки: «Чий ти парубок, чий парубок у чоботях, чий-бо ти?» (Марко Вовчок, I, 1955, 292).

16. перех., рідко. Прийняти за кого-, що-небудь. На колгоспному подвір'ї.. люду було стільки, що зборище це на перше око можна було взяти за звичайний сільський ярмарок (Григорій Епік, Тв., 1958, 273); — Я узяв вас, бачте, За хлопчину (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 163).

17. перех. Впіймати, виловити (рибу). Суди та пересуди почались, як завжди, з спогадів про те, як Іван взяв сома на вісім пудів (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 61).

18. перех., розм., рідко. Те саме, що запросити1. Швидким кроком підійшов він до одної гарненької моторної панночки і взяв її в танець (Леся Українка, III, 1952, 586).

19. в інфін. і наказ. сп., перех. Уживається при виділенні, називанні в розповіді кого-, чого-небудь як прикладу, як такого, хто (що) вартий (варте) розгляду, уваги. [Кирило:] Та на що краще: узяти наше містечко. Хіба воно таке було за моїх молодих літ? Село, та й годі (Панас Мирний, V, 1955, 143); А привикнути може чоловік навіть до пенька. Хоча б узяти Матвія Боцюна; наче п'ять пальців знає усі навколишні ліси, всі закапелки й закутки. А відпочиває тільки на одному дубовому пенькові (Михайло Стельмах, I, 1962, 530). ♦ Біс (кат, чорт) би його (її і т. ін.) взяв, лайл. — вислови, які виражають обурення, незадоволення, досаду і т. ін. — Іванов, де ти? — кричав хтось у темряві. — Де ти, чорт би тебе взяв! (Олесь Гончар, III, 1959, 133); З місця узяти див. місце; Мороз узяв — почався мороз; побільшав мороз. У нас завірюха. То була відлига, а тепер зараз мороз узяв і сніг сипле (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 187); На поруки взяти див. порука; Наша взяла — ми перемогли. — Хвала богу! Хвала богу! Наша взяла! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 172); Не взяти гріха на душу див. гріх; Не узяв його (її, їх) біс (кат, чорт) — вислови, які виражають схвалення чогось, захоплення ким-, чим-небудь. — Вже де появиться [Василь], то усі дівчата коло нього. І танцювати, і жартувати, не узяв його біс (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 34); Узяти акорд — натиснувши пальцями одночасно кілька клавішів або вдаривши по струнах, викликати їх звучання. На фортеп'яно взяли остатній гучний акорд (Леся Українка, III, 1952, 526); Узяти верх (гору) див. верх, гора; Узяти в голову див. голова; Узяти в зашморг див. зашморг; Узяти відпустку — те саме, що Іти (піти) у відпустку (див. відпустка). — Я все літо казала йому: візьми відпустку, їдь на Кавказ до сонця й тепла (Зінаїда Тулуб, В степу... 1964, 186); Узяти в прийми див. прийми; Узяти в роботу кого — розправитися з ким-небудь; вилаяти, висварити когось за грубе слово, за якусь провину тощо. — Хтось із мужиків грубо: «Не твоє, бабське, діло це». Ти спалахнула вся та як узяла його в роботу.. Так говорила, що аж дядьки оторопіли (Андрій Головко, II, 1957, 102); Узяти в [свої] руки (до [своїх] рук) див. рука; Узяти в тямки (тямку) див. тямка; Узяти в шори див. шори; Узяти голими руками; Узяти голіруч див. голий, голіруч; Узяти гріх на душу див, гріх; Узяти до відома див. відома; Узяти [близько] до душі (до серця); Узяти в серце що — глибоко сприйняти; надати чомусь великого значення; поставитися співчутливо до кого-небудь, чиєїсь біди, чийогось лиха і т. ін. Батькове слово узяв до душі я і, муз призабувши, Спробував прозу писать (Микола Зеров, Вибр., 1966, 333); Коли дід Омелько розповів їм своє лихо, вони взяли його справу до серця (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 119); Тамара взяла близько до серця Вандине горе (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 81); Узяти до уваги (на увагу) що — зважити на що-небудь, врахувати щось. [Прокурор:] Ваш протест ми візьмем до уваги й негайно надішлемо наказ, щоб здійнять ланцюги з Петросяна (Олександр Левада, Драми.., 1967, 32); Узяти за барки див. барки; Узяти за взірець кого, що — наслідувати кого-, що-небудь. Євген Гребінка і трохи пізніше Леонід Глібов,.. взявши за взірець творчий досвід Крилова, наповнили байку животрепетним тогочасним змістом (Радянське літературознавство, 5, 1963, 13); Узяти за горло див. горло; Узяти за душу (за серце) — дуже схвилювати, розчулити, зворушити. Приємним, дзвінким тенорком заспівав Іван Щасний... Саме життя, те, яке в нас уже лишилось позаду, немовби завітало в гості, взяло за душу (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 153); Ніжними материнськими руками взяла за серце пісня (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 193); Узяти за живе див. живий; Узяти за живіт див. живіт; Узяти за зябра див. зябра; Узяти за правило див. правило; Узяти за приклад див. приклад 1; Узяти зобов'язання — зобов'язатися що-небудь зробити, виконати, прийнятинасебе певний обов'язок; Узяти курс: а) (куди) відправитися до чогось, кудись, в якому-небудь напрямку. Недалекий той час, коли космічні кораблі з пасажирами на борту візьмуть курс на інші планети (Наука і життя, 9, 1961, 10); Хома зміряв поглядом цю пустиню і взяв курс на південь (Олесь Гончар, III, 1959, 358); б) (на що) обрати якийсь певний напрямок у діяльності, політиці тощо. З молодими державами, що взяли курс на соціалізм, у нас встановилися тісні й дружні відносини (Комуніст України, 4, 1966, 14); Узяти моду див. мода; Узяти на буксир див. буксир; Узяти на глум (на глузи, на кпини, на сміх) кого, що — почати насміхатися з кого-, чого-небудь, висміювати когось, щось. Дізнається найясніший [князь] про його хворобу і візьме на глум. Який же ти, мовляв, лікар, коли сам собі ради не даси... (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 149); Чи не думає [Марта] взяти його на глузи? (Михайло Стельмах, II, 1962, 336); Вона змінила тон, взяла уже й на кпини, — А він, немов його жало впекло осине, Схопився, дзиглика ногою одіпхнув, На неї з лютістю чудною позирнув (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 164); В'їдливий хлопець [Тиміш],.. кожного норовить на сміх узяти (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 7); Узяти на думку див. думка; Узяти на зуб (на зуби, на зубок) кого — почати гудити, обмовляти кого-небудь. Господиня звивалася, як вужівка, стараючися, аби все було якнайліпше, аби любі гості не взяли потім на зуб (Гнат Хоткевич, II, 1966, 70); На селі було так, як уже візьмуть на зуби — до смерті не випустять (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 94); Не згірше вона любила і на зубок стороннього узяти (Панас Мирний, III, 1954, 191); Узяти на мушку див. мушка 2; Узяти на пушку див. пушка; Узяти на розум див. розум; Узяти на себе що — прийняти особисто для виконання, запланувати що-небудь зробити, виконати самому. Все, що я на себе взяла, я зробила (Леся Українка, V, 1956, 19); Я думаю, що вам, комсомольцям,.. треба взяти на себе цей великий обов'язок — стати ініціаторами й організаторами піднесення творчого життя в загальнодержавному масштабі (Олександр Довженко, III, 1960, 13); Він, як найдосвідченіший з молодших командирів? узяв на себе командування ротою (Олесь Гончар, III, 1959, 155); Узяти на тортури див. тортури; Узяти на ум — те саме, що Узяти на розум (див. розум); Узяти на язика (на язики) кого — почати гудити, обмовляти кого-небудь. — Якби її другі жінки взяли на язик за газету, то вона би з сорому, відай, під землю провалилась (Лесь Мартович, Тв., 1954, 71); Скажи кому, що пішов парубок дивитись увечері на березу — так і візьмуть на язики (Михайло Стельмах, I, 1962, 263); Узяти ноги на плечі — почати бігти, тікати. — Ой, а як же я верну зі школи без кожуха?.. — Візьми, синку, ноги на плечі та й біжи хутко, то загрієшся (Іван Франко, III, 1950, 198); Узяти ноту — відтворити той чи інший звук на музичному інструменті або голосом. — Браво, Козловський! — гукнув йому хтось згори. Він ще вищу взяв ноту (Юрій Яновський, II, 1954, 107); Узяти опит див. опит; Узяти очі на (в) себе — привернути до себе погляди, увагу, привабити. Як надіне Марина сорочку тонку лляну, затягнеться поясом шовковим та обстебне на собі керсетку,.. то хто втерпить не глянути на неї? Чиїх очей не візьме на себе? (Панас Мирний, IV, 1955, 231); Узяти під захист див. захист; Узяти під козирок див. козирок; Узяти під свою руку — те саме, що Прийняти під свою руку (див. рука); Узяти під сумнів див. сумнів; Узяти приклад див. приклад 1; Узяти реванш див. реванш; Узяти розгін див. розгін; Узяти руки в боки — опертися долонями в свої боки, зігнувши руки. Шотландки в центрі стали в позі і в боки руки узяли... (Павло Тичина, II, 1957, 251); Узяти своє: а) оволодіти ким-небудь, здолати когось. Утома взяла своє. Соломія навсидячки задрімала (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 358); б) одержати для себе якусь користь; домогтися своєї мети. — Оврам, я тобі скажу, добрий чоловік.. Звісно, своє візьме, не грошима, так роботою... (Панас Мирний, I, 1949, 270); Узяти себе в руки (до рук) див. рука; Узяти свої слова назад див. слово; Узяти серце чиє — викликати почуття кохання. [Сербин:] Взяла ти, Мар'яно, моє серце, і не буде йому покою до самої могили (Степан Васильченко, III, 1960, 32); Зустрів я дівчинку любу У платтячку голубім. Навіки вона в ту хвилину Серце моє взяла... (Леонід Первомайський, II, 1958, 45); Узяти слово — зголоситися на виступ в обговоренні чого-небудь; виступити з словом. Узяв я на урочистих зборах після доповідача слово.. та й розійшовся хвилин на п'ятнадцять (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 133); Узяти слово з кого — зобов'язати кого-небудь до чогось; примусити когось пообіцяти виконати що-небудь. Зізнався я їй про нічного гостя і взяв з неї слово нікому про це ані гу-гу (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 94); Узяти участь у чому — стати учасником чого-небудь. Він [В. І. Ленін] взяв найактивнішу участь в житті і роботі петроградської організації більшовиків (Ленін, Коротка біографія, 1955, 160); — Прошу пана гетьмана також взяти участь у розмові (Іван Ле, Наливайко, 1957, 22); Узяти ціль — влучити в ціль.

Тлумачення з вікі-словника

Семантичні властивості

[15]

[25] Значення перех. ухопити рукою (руками) або яким-небудь знаряддям. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

перех. здобути, дістати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

купити, придбати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

прийняти, одержати або привласнити собі у володіння, для користування. ◆ немає прикладів застосування.

перех. захопити, зайняти якусь територію, стратегічний об'єкт, населений пункт і т. ін.; завоювати. [▲ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

кого. перемогти, захопити в бою. [▲ 6] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

перех. позичити в когось. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

перех. стягнути з кого-небудь (податки, гроші за товар тощо). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

одержати плату за роботу. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

загарбати, привласнити. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

перех. йдучи, їдучи куди-небудь, захопити когось або щось з собою, для себе. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

забрати когось звідки-небудь, від чого-небудь. ◆ Узяти за дитину.

перех. прийняти, найняти, поставити на роботу. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

перех. схопити, силою затримати кого-небудь; заарештувати. ◆ Узяти під арешт

перех. женитися. [▲ 15] ◆ Узяти за дружину перех. подолати якусь ділянку шляху, перешкоду і т. ін., впоратися з тим, що вимагає певних фізичних зусиль. [▲ 16] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації). долаючи труднощі, виявляючи вміння, підготовленість, домогтися певного результату (в змаганні тощо). [▲ 17] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

неперех., розм. змінити напрям руху, відхилитися від попереднього напряму; повернути. [▲ 18] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

неперех., чим. мати перевагу в чомусь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

перех., перен. охопити кого-небудь, опанувати кимсь (про певні почуття, душевні хитання, слабості і т. ін.). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

неперех. уживається при дієсловах у значенні початку виконання дії. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

уживається зі спол. та й наступним дієсл. для вираження раптової або несподіваної дії. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

перех., діал. одягти, взути. ◆

перех., рідк. прийняти за кого-, що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

перех. впіймати, виловити (рибу).

перех., розм., рідк. те ж саме, що запросити I. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації). в інфін. і наказ. сп., перех. уживається для вирізнення, називання в розповіді кого-, чого-небудь як прикладу, як такого, хто (що) вартий (варте) розгляду, уваги. ◆ \.
=== Тлумачення з сайту "Slovnyk UA" ===
УЗЯТИЙ (ВЗЯТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до узяти 1-10, 16-18. У кожного з них чи обріз у руках, чи наган, чи невідомо де взятий пістолет (Шиян, Баланда, 1957, 12); Місто було взяте без бою (Панч, Іду, 1946, 74); Матня та Пацюк узяті в двір ще малими підлітками (Мирний, І, 1949, 261); Вона [Явдоха] узята була у Липці аж із самісінького Харкова (Кв.-Осн., II, 1956, 11); Взятий партією курс на створення найпередовішого в світі суспільного виробництва.. забезпечує найповніше використання переваг соціалізму (Літ. Укр., 10.XI 1970, 1); // узято, безос. присудк. сл. Катеринка як довідалася на другий день, що Дмитрика взято, - мов скам'яніла, мов заніміла (Хотк., II, 1966, 90); За кілька хвилин «бій» скінчено. Висоту взято (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 80); О, сей ранок буде мій! Від життя так мало взято, А я хочу ще багато У дорозі життєвій! (Вороний, Вибр., 1959, 142).

Разом узяті (узяте) - уживається при виділенні, називанні в розповіді кого-, чого-небудь як єдиного цілого. - Бунтують наші мужики [проти поміщиків]. На Кавказі - війна з горцями. Усе це, разом узяте, так налякало наш уряд, що він ще дужче затягнув зашморг на шиї нещасної Росії (Тулуб, В степу.., 1964, 413); Буде кохатися [Тадей] в природі і чути себе набагато щасливішим за всіх разом узятих Стадницьких (Стельмах, І, 1962, 36).
=== Слово на різних мовах

Англійська - to take
Німецька - nehmen
Французька - prendre

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Зовнішні посилання

сучасність|підрозділ=Інститут філології}}