Убрести

Убрести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Войти въ воду. Первий раз ступив, по коліна вбрів. Мет. 19. 2) Переносно: попасть въ бѣду. В таке вбрела, що ледві за рік вирнула. Г. Барв. 242.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВБРЕСТИ́ (УБРЕСТИ́), вбреду, вбредеш, док.

1. Зануритись, увійти у воду, високу густу рослинність і т. ін. Вода ласкава, солодка. П'ю ще раз, убрівши по коліна [в річку] (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 490); Межею од шляху в жито вбрела [дівчина]... (Андрій Головко, I, 1957, 244).

2. перен. Потрапити в скрутне становище. Я ж, боячись, щоб мене не сватано, да в таке вбрела, що ледве за рік вирнула (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 242).

Ілюстрації