Тямок

Тямок, мку, м. = Тяма. Без тямку. Безъ сознанія, не сознавая. Чіпка без тямку поволік ноги далі. Мир. ХРВ. 238. ТЯ́МОК, мку, ч., розм. Те саме, що тя́ма. Лежала [дівчина] цілий день без пам’яті слаба, Але надвечір їй вернувся тямок (Л. Укр., І, 1951, 116).

Інші словники

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 347. ◊ Без тя́мку — те саме, що Без тя́ми (див. тя́ма). Він стояв, наче чмелений, і якось без тямку дивився вниз своїми косими очима… (Мирний, II, 1954, 197); Поверта́тися (поверну́тися, прихо́дити, прийти́ і т. ін.) до тя́мку — те саме, що Поверта́тися (поверну́тися, прихо́дити, прийти́ і т. ін.) до тя́ми (див. тя́ма). Машина рушила, а Андрій все ще ніяк не міг прийти до тямку (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 46).

Фразеологічний словник укр.мови

і не тя́мка кому. Хто-небудь не здогадується про щось, не може зрозуміти чого-небудь. Аж знов чогось дзвякнула клямка. Хтось в сінях говорить з малим. Прислухалась… Їй і не тямка, що міг повернутися Клим (Л. Первомайський). не в тя́мок кому. — Чую, сестро, що впаде на мене лихо, як сніг на голову ..— Як же ти чуєш? Мені не в тямок,— нарешті спитала (Ярина) (М. Лазорський).