Тюпки

Тюпки, нар. Рысцой. Він поїхав собі тюпки. Г. Барв. 15. Тюпки їдь, а то замучиш її. Грин. II. 100. Побіг тюпки. Черк. у.

ТЮПКИ, присл., розм. Нешвидким бігом; дрібною риссю. [Пилип:] Гляди ж мені, не жени коней, їдь тюпки, по-хазяйськи (К.-Карий, І, 1960, 465); [Вустя:] Мамо! Зараз казали посесор, що бачили татка за селом, вже татко їдуть додому. Посесор тюпки.., а татко їдуть ходою, бо з кладдю! (Кроп., II, 1958, 204); Слідом тюпки рушила кінна розвідка (Панч, В дорозі, 1959, 92).

ТЮПЦЕМ, присл., розм. Те саме, що тюпки. — Я повинен точно знати, куди він іде, цей поїзд. Я вже накатався! — і метнувся тюпцем вздовж платформи (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 109); Кілька чоловік похапцем почали пробиратися до дверей. За ними тюпцем подався і начальник штабу (Михайло Стельмах, II, 1962, 88).

Як правильно писати та вживати слово – ТЮПЦЕМ

Джерело – словник СУМ – ТЮПЦЕМ Том 10 — Стор. 334.

Тлумачення та значення слова «ТЮПЦЕМ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

Ілюстрації